СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОШАЛІ́ЛИЙ
, а, е, розм.
1
.
Дієпр. акт. до ошалі́ти.
Ошалілий з перестраху і з болю, Кабан .. кинувся тікати
(І. Франко)
;
Сидорчук, ошалілий від страху і спокусливого сподівання на порятунок, пірнув у чорний вир
(Ю. Бедзик)
;
Ошалілі від успіху неофіти пробують зберегти таємницю рецепта при собі
(Любко Дереш)
;
* Образно.
Надлітав нагло звідкілясь ошалілий літак
(І. Багряний)
;
* У порівн.
Пан барон, як ошалілий, бігав по ґанку, махав руками
(І. Франко)
;
Ходив
Осип,
як ошалілий, вулицями, не міг дати собі раду
(І. Пільгук)
.
2
.
у знач. прикм.
Який виражає стан несамовитості, шаленства
.
Ошалілими очима Скиба лише тепер розгледів сите й здорове обличчя Кулика
(С. Журахович)
.