СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧУ́ТИ́ТИСЯ
, у́чу́ся, у́ти́шся, док., розм.
1
.
Прийти до пам'яті; опритомніти
.
Почали жінки бризкати їй в обличчя водою, аж поки вона очутилась
(Б. Грінченко)
;
Од холодної води, якою побризкали Кіндрата, він очутився
(П. Панч)
;
Він очутився аж біля Піщаних воріт, коли натовп його раптом викинув із себе біля підніжжя шибениці
(С. Тельнюк)
.
2
.
Повернутися до стану душевної рівноваги
.
Ледве що очутилася я трохи по тяжкій утраті вашого батька, ледве припочила з великої фізичної втоми.., вже спав на мене цей новий смуток
(О. Кобилянська)
;
Методій Кирилович ще не встиг зовсім очутитись після інтимної розмови з товаришкою Галактою
(М. Хвильовий)
;
Довго не міг очутитися після цієї звістки отець Йосип
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Тільки через хвилин двадцять ми нарешті очутилися і змогли обмінятись думками з приводу того, що сталося
(В. Нестайко)
.