СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧО́РНЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до очорни́ти.
Він
[Андрій Чумак]
, очорнений чиєюсь підлою намовою, змушений перейти всі “дантові кола” тортур, нічних допитів, образ, знущань, провокацій кривавої єжовської епохи
(О. Шугай)
;
// 
очо́рнено, [I]безос. пред.[/I]
.
Ім'я Д. І. Дорошенка, вченого непересічного таланту, в нашій історіографії було свого часу очорнено
(з наук. літ.)
.
2
.
у знач. прикм.
Який очорнився.
Лихочиння інших приносить мені певну втіху .. Я був все-таки ліпший за тих, очорнених, тож міг дозволити собі поблажливу усмішку
(Валерій Шевчук)
.