СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧО́ЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до очо́лити.
Очолене Наливайком протипанське повстання широко розлилося не тільки по українській, але й по білоруській землі
(М. Рильський)
;
Одної ночі, коли доктор Коельо затримався з донькою у своїх знайомих, бандити, очолені генеральським синком, викрали з дому малюка П'єтро
(Ю. Бедзик)
;
Гетьман тим часом теж уважно придивлявся до митрополита, зважуючи, чого сподіватися від церкви, ним очоленої
(Г. Колісник)
.