СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧНИ́К
, а́, ч., розм.
Очний (у 1 знач.) лікар; окуліст.
Родом була
[вдовичка]
з місцевих лав очників
(Н. Околітенко)
;
Через епідемію грипу цього разу на виклик до хворого прийшов очник
(з газ.)
.