СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧМАНІ́ЛО
, розм.
Присл. до очмані́лий.
Людина в шубі очманіло подивилась на нього
(Гео Шкурупій)
;
Нестямно ридаючи, вибіг
[Трохим Іванович]
на подвір'я, одчинив хвіртку, очманіло глянув на людину, що стояла біля воріт
(А. Шиян)
;
Матвій остовпів, очманіло блимав очима
(М. Сиротюк)
;
Він знову сів, витираючи хустинкою чоло, все ще очманіло поводячи очима
(А. Дімаров)
;
Халупники мовчали, бо за ворітьми репетували їхні жінки, очманіло гукали: не піддавайтеся, козаки, не хиліться, ми люди вольнії
(Ю. Мушкетик)
.