СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧМАНІ́ЛІСТЬ
, лості і лости, ж., розм.
Стан за знач. очмані́лий.
За вікнами кімнати прокидався ранок, а Голуб'ятніков страждав, напиваючись до очманілости, щоб хоч вином розвіяти свої сумніви
(Гео Шкурупій)
;
Все починає одразу набувати реальності, повертатись на свої місця, з Ягнича поступово спадає тягар очманілості
(О. Гончар)
;
Очманілість від духу людської крові просякає натовп
(Г. Колісник)
;
Причина очманілості полягала в тому, що ми лише пару годин, як прилетіли з Києва, де був сніг з дощем, грязюка, мінус два градуси і тотальний екзистенційний розпач
(Ю. Андрухович)
.