СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧКУРНЯ́
, і́, ж., заст.
Верхній край шароварів або штанів іншого крою, зашитий широким рубцем для втягування очкура
.
Очумався й батько на сирій землі. Глянув, а в нього від штанів тільки очкурня лишилася
(Є. Кравченко)
;
Поясом підперезують шаровари поверх очкурні
(О. Воропай)
;
Переліз я через рубець, ніби через вал, забрів крізь очкурню в шаровари, та й заблукав у них
(В. Дрозд)
;
– На вечір малому поший штани з очкурнею і сорочку чумацьку. За полотно, нитки розрахуюсь увечері
(Ю. Логвин)
.