СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧКО́ВИЙ
1
, а, е.
1
.
З обводами навколо очей або з плямами на голові чи шиї, що нагадують окуляри (про деяких тварин)
.
– Як вони тільки оселилися, було там чимало різного гадюччя, – і кобри були, і гримучі та очкові гадюки були
(Остап Вишня)
;
Червоноспинний пелікан мешкає в Африці, очковий – в Австралії, Тасманії та Новій Гвінеї
(з наук.-попул. літ.)
;
* У порівн.
Колись Іван Сергійович казав жартома самому Чернишевському, що він, Чернишевський, просто змія, Добролюбов – очкова, а ще наближається – гримуча, це юний Писарев!
(О. Іваненко)
.
2
.
у знач. ім. очко́ве,
вого,
с., іст.
Податок з вулика
.
Пів корця жита з хазяїна або п'ятнадцять снопів з пів волоки забирали “очкове”, той десятий вулик, що давав селянин панотцеві
(Л. Старицька-Черняхівська)
;
– А нащо їм гроші? Рибу ловлять, хліб сіють, городину мають. Ми ж з них ні очкового, ні рогатого, ніякого іншого чиншу не беремо
(Н. Рибак)
.