СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧКО́
, а́, с.
1
.
Одиниця рахунку у спортивних змаганнях та різних іграх
.
На червоному щиті суддя-інформатор крейдою пише очки, завойовані командами
(В. Собко)
;
Вони грали до тридцяти. Він набрав багато очок
(Б. Харчук)
;
Лукас не тільки приносив очки своїй команді, він ще й помагав у захисті
(П. Загребельний)
;
Просто тепер я не досадую, не нервуюся, спокійно набираю кількість очок, на яку здатний
(Ю. Мушкетик)
;
За кожну помилку нараховуватимемо очко. Хто набере найменше очок, той переможець
(В. Нестайко)
.
2
.
розм.
Азартна картярська гра; двадцять одно
.
Вони, здається, грали в “очко”. Хлопцям було нудно
(І. Багряний)
;
– Там хлопці пруть німця, ллють кров, а ця худобина грає в очко? Та як же це так? Як же так?
(Григорій Тютюнник)
;
В кутку, при світлі грубки, хлопці грали в “очко”, неголосно лаялися
(О. Бердник)
;
– Хлопці, це вам не гра в очко, – сердито попереджав юрбу сержант міліції
(О. Чорногуз)
;
// 
Виграш у такій грі
.
Він розумів, що ставить на карту життя своє. Шансів на очко стільки ж, скільки й на перебір, а може, й менше
(Микита Чернявський)
.