СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
О́ЧКО
, а, с.
1
.
Зменш.-пестл. до о́ко
1
.
Зелененькі огірочки, Жовтенькі цвіточки... Нема мого миленького, Плачуть карі очки!
(з народної пісні)
;
З очка її раптом викотилася велика сльоза
(Ю. Яновський)
;
Ясюня ще така маленька, наймолодша між усіх діток: чорні очка, личко рожевеньке і кругленька вся, як огірок
(Н. Забіла)
;
Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і – народилося
(М. Вінграновський)
;
Невеличкі, глибоко посаджені чорні очка інколи втомлювались і дивились на світ зажурено й печально
(О. Чорногуз)
;
Притула швидко звів на мене безбарвні очка, намагаючись застерегти мою реакцію
(В. Шкляр)
;
* Образно.
Під їх
[будяків]
.. листям .. нидіє м'яка травка, щезають біленькі очка маргариток
(І. Франко)
;
Серед зарості .. побачив
[хлопець]
квіти: з білими промінцями вкруг і охристими очками посередині
(В. Барка)
.
2
.
рідко.
Те саме, що ві́чко
1
2–6
.
Ходить світлоокий у коридорі вартовий .. А в двері камери з очка за ним слідкують очі чорні
(В. Сосюра)
;
Ми приперли волочок до берега... Крізь очка забілілося широке, товсте щучине черево
(І. Франко)
;
Десь недалеко на липі била в очко дуплянки бджола...
(Г. Косинка)
;
Побачив
[Липтак]
на шипшині прищепу. – Очко троянди! – зрадів
(М. Томчаній)
;
* Образно.
З правих дверей викотилась на підмосток з бильцями людина, схожа на велику бараболю. Очі і ніс – це очка бараболі, що ось-ось почне пускати кільця
(Мирослав Ірчан)
;
* У порівн.
– Чого його радіти, коли потенційний покупець туди пнеться, де магазинів – як очок на старій картоплі навесні
(Люко Дашвар)
.
3
.
рідко.
Камінець у персні
.
На правій руці та із пальця Іспав перстеник золотенький, Очко із його
[нього]
закотилось...
(О. Корсун)
.
Воло́ве о́ко (о́чко)
(1)
 
Ку́рячі о́чка,
бот.
вид рослин родини первоцвітових, для яких характерними є одиничні двостатеві правильні квітки, розташовані в пазухах листків
.
Вичавлений свіжий сік курячих очок польових використовують для примочок, якими лікують запалення очей
(з наук.-попул. літ.)
.