О́ЧІ
див.
о́ко
1
.О́КО
1
, а, с. (мн. о́чі, у знах. в. з прийм. у також ві́чі, оче́й).
1
. Орган зору в людини, усіх хребетних і деяких безхребетних тварин
. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось
(Т. Шевченко)
;Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей
(М. Коцюбинський)
;Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах
(М. Рильський)
;У неї був величезний білий пухнастий персидський кіт з фіалковими очима і печаткою презирства до всього світу на пещеному безносому обличчі
(Є. Кононенко)
;//
Те саме, що по́гляд.
Двоє агентів ідуть попереду, шукаючи очима потрібне їм помешкання
(В. Винниченко)
;Він довго проводив очима її постать, що поволі спускалася ковзкою дорогою
(У. Самчук)
;На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик
(П. Загребельний)
.2
. розм.
Здатність бачити; зір.
Глушак дивиться на друга з дуже складним почуттям задоволення, суму і співчуття і говорить наче у відповідь своїм думкам і міркуванням: – Так, старію.. Не те вже око...
(О. Довженко)
;//
тільки одн.
Особлива здатність бачення, властива людині завдяки певній професії, досвіду, навичкам і т. ін.
Брянський звичним оком професіонала одразу визначав, куди влучали міни
(О. Гончар)
;Його досвідчене око помітило над високим кам'яним муром ще кілька темних тіней
(Микита Чернявський)
.3
. тільки одн., перен., розм.
Піклування, догляд.
– Еге-ге, ваша правда: воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують
(Дніпрова Чайка)
;– Давно вже працюю на виробництві і скажу я вам, що це просто неохайність виробнича. Нема догляду на заводі, нема ока
(Остап Вишня)
;А щоб за кіньми було око, домовився із онучком Петрусем, що, коли догляне за кіньми, дасть йому дорогу забавку
(Григорій Тютюнник)
.Ви́брати о́чі
див.
вибира́ти
;Вийма́ти / ви́йняти о́чі
див.
вийма́ти
;(1)
Воля́чі о́чі
– великі опуклі очі
.– Я люблю розумні очі, не ваші волоські та грецькі, трохи волячі очі, – сказала Саня
(І. Нечуй-Левицький)
;Петро Григорович багатозначно подивився на гостя волячими очима
(О. Іваненко)
;Жінка зазирає своїми прегарними волячими очима просто в його .. душу
(С. Андрухович)
;(2)
Глибо́кі о́чі
– очі, яким властива виразність, серйозність погляду; очі темні або з великими зіницями
.Глянула
[Марія]
на мене глибокими очима й упекла мене тим поглядом.., у саме серце впекла(М. Коцюбинський)
;Я теж часом зовсім забував про неї над своїми паперами та книжками. Іноді тільки ловив несподівано на собі її очі – глибокі, пильні, допитливі
(С. Васильченко)
;Перед ним на порозі стала жінка в накинутій на голову білій вовняній хустці, з-під якої, наче дві зірниці, заіскрили до місяця глибокі чорні очі
(Д. Бедзик)
;Він був високий, стрункий, мав дивні крилаті брови і глибокі карі очі
(В. Земляк)
;Зако́чувати (запуска́ти, пуска́ти) / закоти́ти (запусти́ти, пусти́ти) о́чі [під лоб (під ло́ба)]
див.
зако́чувати
;Запльо́вувати / заплюва́ти о́чі
див.
запльо́вувати
;Заступа́ти (за́стувати, за́стити) / заступи́ти о́чі
див.
заступа́ти
;Захо́дити / зайти́ в о́чі
див.
захо́дити
;Зверта́ти / зверну́ти на се́бе о́чі
див.
зверта́ти
;Зверта́ти / зверну́ти о́чі (о́ко, по́гляд, по́гляди, зір і т. ін.)
див.
зверта́ти
;Зву́жувати / зву́зити о́чі
див.
зву́жувати
;Зда́влювати / здави́ти пові́ки (о́чі)
див.
зда́влювати
;Здійма́ти (рідко зніма́ти, зно́сити) / здійня́ти (рідко зня́ти, знести́) о́чі догори́ (вго́ру, до не́ба і т. ін.)
див.
здійма́ти
;З слі́зьми́ (сльоза́ми) [на оча́х (в оча́х)]
див.
сльоза́
;Зупиня́ти на собі́ о́чі (о́ко)
див.
зупиня́ти
;(3)
Імли́сті о́чі
– очі без яскравого блиску, із затуманеним поглядом
.Була вона струнка, міцна, років вісімнадцяти, з розкішною каштановою косою і чорними імлистими очима
(З. Тулуб)
;Біля свіжого обкорованого вориння пасічник зупиняється, а під його кущатими бровами одразу ясніють імлисті очі
(М. Стельмах)
;Очі у Якова великі, імлисті, либонь тільки в очах і відбилася порода Маркевичів
(Ю. Мушкетик)
;Кри́тися з оче́й
див.
кри́тися
;Куто́к (кутки́) о́ка (оче́й, ро́та, уст)
див.
куто́к
;Мішки́ під очи́ма
див.
мішо́к
;На́дити зір (о́чі)
див.
на́дити
;На дні (на де́нці́) оче́й
див.
дно
;Наці́лити / наці́лювати о́чі (зір, по́гляд)
див.
наці́лювати
;Наці́люватися / наці́литися очи́ма (по́глядом)
див.
наці́люватися
;Незви́кле ву́хо (о́ко)
див.
ву́хо
;Не стика́ти / не зіткну́ти оче́й (о́ком)
див.
стика́ти
;(4)
О́чі закоти́лися (підкоти́лися) / зако́чуються (підко́чуються) [під лоб (під ло́ба, вго́ру)]
у кого, рідше кому
– очі звелися догори, перев. прикривши повіками зіниці у стані агонії, запаморочення, тяжкої хвороби, сну або від радості, щастя і т. ін.
Альоша дико скрикнув і забився головою об підлогу. Очі йому закотилися під лоба .. У нього почався тяжкий нервовий напад
(І. Микитенко)
;Хлопчик лежав горілиць, ясно-блакитні очі його підкотилися під лоба
(В. Собко)
;Мої коліна без мого дозволу – самі! – затремтіли. Посоловілі очі закотилися під лоба...
(А. Крижанівський)
;Татарин .. спробував підвестися, але знову впав і затих. Очі йому підкотилися під лоба й так оскліли
(Ю. Мушкетик)
;– О, тоді ви ще не бачили Венеції! – тішиться, як дитина, старий, аж йому очі закочуються
(Ю. Андрухович)
;(5)
О́чі зву́жуються / зву́зилися
– зближуються повіки, майже закриваючи очі
.Довго дивився
[Чепур]
мені у вічі. Його погляд увесь час мінився: очі то округлялись, то звужувались(Ю. Збанацький)
;Невисока людина всміхається на короткий, коротесенький, як свист кулі, момент, а її чорні очі звужуються на вузесенькі шпарки
(О. Лисяк)
;Денисові ліве око по-мишачому звузилося, а з-під вій блискав нетерплячий вогник
(С. Добровольський)
;Філіп спохмурнів, очі його звузилися
(О. Авраменко)
;(6)
О́чі з поволо́кою
– очі без яскравого блиску, з виразом млості, ніжності.
Де б він не був, що б не робив – усе йому ввижалися палкі, чорні, з синьою поволокою очі дівчинині
(М. Коцюбинський)
;Федора Михайлівна звела на нього великі з поволокою сірі очі, затінені довгими віями
(П. Панч)
;Ніна була вродливою (чого вартували сині з поволокою очі), мала точену фігурку, гострий язичок і не менш гострий розум
(В. Лис)
;О́чі п'я́сти́ (пну́ти) [на лоб (на ло́ба)]
див.
п'я́сти́
;(7)
О́чі сте́жать
за ким – чим
– хто-небудь невідривно спостерігає за кимсь, чимсь.
Дитячі очі стежили з печі за кожним рухом старших
(М. Костомаров)
;Виходячи із спочивальні, на порозі він оглянувся: за ним невідступно стежили материні очі
(П. Кочура)
;З-за піднятого ковніра капітанового плаща блищать чорні, гарячі очі. Вони невпинно стежать за дорогою
(О. Полторацький)
;О́чі (що́ки) позатяга́ло
див.
позатяга́ти
;Підко́чувати / підкоти́ти о́чі під ло́ба (вго́ру)
див.
підко́чувати
1
;Повийма́ти о́чі
див.
повийма́ти
;Поопуска́ти о́чі
див.
поопуска́ти
;Порива́ти о́чі
див.
порива́ти
2
;Посила́ти / посла́ти о́чі
див.
посила́ти
;Потьмяні́ло в оча́х
див.
потьмяні́ти
;Прибира́ти / прибра́ти з оче́й
див.
прибира́ти
;(8)
Про́ти (напро́ти, навпро́ти) оче́й
– прямо перед очима.
Тільки що встигло мигонути проти очей їм усе те, як на їх
[них]
кинулася орда людей(Марко Вовчок)
;Климко підібгав ноги під поли діжурчини, щоб зогрілися, й онімілою тремтячою рукою дужче розгорнув солому напроти очей
(Григір Тютюнник)
;Проти очей – золота свічка Андріївської церкви
(О. Ульяненко)
;(9)
Ра́чачі (рідко рачи́ні) о́чі
– витрішкуваті очі.
Обличчя – важке, похмуре, недобре, ще й булькаті, напіввирячені рачачі очі
(Ю. Мушкетик)
;– Хеду треба знайти. – Де? – зробив він рачині очі. – У Таїланді чи в Москві?
(В. Шкляр)
;У дзеркалі побачив
[Мартофляк]
себе і гірко скривився: не так від цих вибалушених рачиних очей і мішків під ними, як від усвідомлення всієї глибини свого падіння(Ю. Андрухович)
;Роздяга́ти / роздягти́ (роздягну́ти) очи́ма
див.
роздяга́ти
;Синці́ (круги́, ко́ла, кружки́, си́ньо, си́нява, синяки́) під (попі́д) очи́ма
див.
сине́ць
;(10)
Скісні́ о́чі
– очі, що мають косий розріз; розкосі очі.
Василь Леонтійович грізно засвітив очима. Вузькі вони і скісні у нього, ніби ховалися перед людьми, ніби соромилися чогось
(Б. Лепкий)
;Її трохи скісні сірі очі спалахували фосфоричними вогниками
(Ірина Вільде)
;На гнідому рисакові, нагнувшись уперед, сидів ставний козарлюга зі засмаглим темно-синім обличчям і скісними татарськими очима
(Р. Іваничук)
;Скособо́чити о́чі (оченя́та)
див.
скособо́чити
;Сте́жити (посте́жити) очи́ма (по́глядом)
див.
сте́жити
;Стика́тися / зіткну́тися по́глядом (очи́ма)
див.
стика́тися
;(11)
Сухі́ о́чі
– очі без сліз.
Жаль гострим ножем краяв йому серце, на сухі очі набігли сльози
(Панас Мирний)
;Сидить
[Орися]
задумана, обіпнута чорною шаллю, лице бліде. На шелест його кроків рвучко обертає голову, очі сухі, пекучі(Григорій Тютюнник)
;Настя переборола хвилинну слабість. Очі в неї сухі й блискучі
(І. Цюпа)
;(12)
Терно́ві о́чі (очи́ці, оченя́та)
– чорні з синюватим відливом очі, схожі на стиглі ягоди терну.
Маляренкова – маленька, з терновими очима, .. все підбиває дівчат заспівати на прощання
(Г. Косинка)
;Міня, прядучи з-за столу терновими очицями, хихикнула
(П. Колесник)
;Вона промовила, захоплено світячи своїми терновими очима: – Як тут прегарно!
(С. Андрухович)
;Ти́цяти (ти́цькати) / ти́цьнути під [са́мий] ніс (ме́жи о́чі)
див.
ти́цяти
;Тьми́ться в оча́х
див.
тьми́тися
;Уника́ти по́гляду (по́глядів, оче́й)
див.
уника́ти
;Упира́тися / упе́ртися очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
упира́тися
1
;Упира́ти / упе́рти о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)
див.
упира́ти
1
;Хоч о́ком світи́
див.
світи́ти
;Ще́зни з оче́й
див.
щеза́ти
.○
В одну́ мить <В оди́н миг (мент)> <У миг (мить) о́ка>
див.
мить
;(13)
На оча́х:
а)
(у знач. прикм., перев. зі сл.
бути
, у кого, кого і без дод.)відкритий, доступний для огляду, спостереження, контролю і т. ін.; видний комусь
.Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах. Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя
(З. Тулуб)
;При такому освітленні кожен був на очах, і це мимоволі змушувало триматися гідно й поважно
(В. Кучер)
;Шукаю очима якнайвигіднішого місця, звідки б усіх можна було спостерігати, а самому не бути на очах інших
(П. Колесник)
;– І я, і моя невелика праця перед вами. Усе на очах!
(М. Стельмах)
;б)
(у знач. присл., з дієсл.)
дуже швидко, помітно і т. ін.
Ряба корова на очах худла і все менше та менше давала подою
[надою]
(М. Коцюбинський)
;Усе росло та доспівало на очах!
(Б. Лепкий)
;Рішучість, відвага та все інше тікали й зникали просто на очах
(Ю. Смолич)
;Мати натішитись не могла: на очах оживає син!
(О. Гончар)
;в)
(у знач. присл., перев. у кого, кого, чиїх)
у чиїйсь присутності, при комусь
.Він зріс на наших очах; ми його добре знаємо!
(І. Нечуй-Левицький)
;Поцілував
[Оксен]
у щоку. Вона злякалася, тому що це робилося на очах усіх парубків і дівчат(Григорій Тютюнник)
;Кам'яний виступ фронтону досі захищав Тессі надійно. Але ось він скінчився, а попереду – кілька кроків, які треба пройти на очах у переслідувачів
(М. Дашкієв)
;г)
(у знач. присл., чиїх)
за життя, за час діяльності кого-небудь.
Розвій Франції під кермою Наполеона III відбувся у Золя на очах
(І. Франко)
;З часом, на очах Франка, відбувається важкий соціальний процес. Процес росту капіталізму
(В. Речмедін)
;На наших очах проходить скорий процес асиміляції і денаціоналізації
(О. Шугай)
;(14)
Пе́ред очи́ма
перев. чиїми
:а)
(у знач. присл.)
зовсім близько від когось, поряд.
Перед очима – тільки зорі... Вони виступили на чорному небі, немов буйна роса, немов аж осипаючися над пришерхлою землею
(І. Багряний)
;Це була його мати, мати, що жила з ним поруч, яку він бачив щодня, мати, яка перед його очима марніла, сохла, згасала, а він нічого того не помічав!
(Б. Антоненко-Давидович)
;Чоловік, не озираючись, йшов чітким кроком кадрового офіцера. Перед очима Наталки на мить майнуло обличчя з суворими і гострими рисами
(Д. Білий)
;б)
(у знач. присудка, перев. зі сл.
з'являтися
, поставати
, проходити
)уявляється, згадується кому-небудь щось.
В уяві
[Улянки]
майнули лиця школярів-однокласників. Увесь четвертий клас пройшов перед очима(О. Донченко)
;Цієї ночі він не спав. Чи боявся замерзнути, чи тому, що весь час тривожили уяву, з'являючись перед очима, то батько, то мати
(О. Гончар)
;І тепер ось, через чотири роки, зустріч та не вперше, не вдесяте, не всоте спливла в пам'яті, постала живою картиною перед очима
(Микита Чернявський)
.△
Акомода́ція о́ка
див.
акомода́ція
;(15)
Воло́ве о́ко (о́чко)
:а)
співочий птах малого розміру ряду горобцеподібних
.Волове око – один з найменших наших птахів, розміром з половину горобця. Маса його тіла становить 9–11 г, довжина – близько 10 см
(з наук.-попул. літ.)
;Волове око переважно харчується комахами, жуками, кониками, личинками, павуками
(з навч. літ.)
;Навіть не віриться, що така красива, сильна пісня виходить з грудей однієї з найменших пташок нашої фауни – волового очка
(з газ.)
;б)
те саме, що рудбе́кія.
Листатий чауш, або “волове око”, як його в них звуть, буйно розрiсся цiєї весни
(О. Гончар)
;Діти улітку складають гербарій: сині лісові дзвоники, волові очі, .. материнка
(Є. Гуцало)
;(16)
Воро́няче о́ко
– багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних з довгим повзучим білим кореневищем, яка дає одну чорну отруйну ягоду на кінці стебла
.Трав'яниста лісова рослина вороняче око має листки з сітчастим жилкуванням
(з навч. літ.)
;Раптом моє серце тенькнуло, опустилось трохи вниз і радісно завмерло: невдалік од отруйного стебла воронячого ока красовито стоять два близнюки-червоноголовці
(М. Стельмах)
;Після бою він промив рани міцною горілкою, .. обіклав зіллям воронячого ока, перев'язав
(Ю. Мушкетик)
;(17)
Пави́не (павиче́ве) о́ко
– метелик досить великих розмірів родини німфалід із яскравим забарвленням
.Павичеве око – один із найяскравіших європейських метеликів, що отримав свою назву за характерні плями-оченята на крилах
(з наук.-попул. літ.)
;Павине око – розповсюджений вид метеликів, вони зустрічаються в помірному та субтропічному поясі Європи, помірному поясі Азії, у тому числі на Японському архіпелазі
(з навч. літ.)
;(18)
Фасе́ткові (фасе́точні) о́чі
– парні складні органи зору комах, ракоподібних і деяких інших членистоногих.
Фасеткові очі утворені особливими структурними одиницями – оматидіями, лінза рогівки яких має вигляд опуклого шестигранника – фасетки
(з наук.-попул. літ.)
;Фасеточні очі комах нерухомі, розташовані з боків голови і можуть займати майже всю її поверхню
(із журн.)
.◇
[Аж] вбира́ти (бра́ти) [в (на) се́бе] о́чі (о́ко)
див.
вбира́ти
1
;[Аж] в оча́х мерехти́ть (мигти́ть, миготи́ть і т. ін.)
див.
мерехті́ти
;Аж в оча́х мі́ниться
див.
міни́тися
;[Аж] в оча́х рябі́є (ряби́ть, ряботи́ть) / зарябі́є
див.
рябі́ти
;[Аж] за о́чі хапа́ти
див.
хапа́ти
1
;(19)
[Аж (і)] о́чі [на лоб (на ло́ба, з ло́ба, з орбі́т, рідше догори́ і т. ін.)] лі́зуть (вила́зять, виска́кують і т. ін.) / полі́зли (ви́лізли, ви́скочили і т. ін.)
у кого, кому, чиї
:а)
хто-небудь відчуває велике здивування, потрясіння, страх і т. ін., дуже вражений чимсь
.В мене очі лізуть на лоба від цих обвинувачень!
(В. Малик)
;У Євгена з переляку трохи не вискочили з орбіт очі
(Ю. Мушкетик)
;Вигрібаю свою електронну пошту. Один лист просто змушує мої очі вилізти на лоба, і я одразу біжу телефонувати мамі
(С. Пиркало)
;У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість?
(Д. Міщенко)
;б)
хто-небудь дуже напружується, важко працює, стомлюється
.[
Бабич
:]
Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів(І. Франко)
;– Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть
(А. Головко)
;Вивалюємо з кузовів величезні кам'яні брили, аж очі вилазять
(М. Андрусяк)
;в)
(перев. від чого)
кому-небудь стає погано, неприємно, зле і т. ін. від чогось
.Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили
(В. Гжицький)
;– Поки дійдеш
[на поле],
то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли?(В. Кучер)
;Він захарчав, і очі його просто-таки полізли на лоба. Я вдарив його знову
(Л. Кононович)
;[Аж] і́скорки в оча́х замиготі́ли
див.
і́скорка
;[Аж] і́скри (і́скорки) з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т. ін.) / поси́пались (сипну́ли, полеті́ли, поскака́ли, скакну́ли і т. ін.)
див.
і́скра
;(20)
Аж о́ко в'я́не
– кому-небудь стає страшно, моторошно і т. ін. від чого-небудь
.А тут – не студінь, ні! аж око в'яне
(Ю. Федькович)
;Вовки витягали соло, аж око в'януло
(І. Франко)
;(21)
[Аж] о́чі обарані́ли
чиї, у кого і без дод.
– хтось має вигляд утомленої, неуважної, нетямущої і т. ін. людини.
– То оце так ти учиш історію? – обурився на його
[нього]
Макар. – Бач, як начитався, аж очі обараніли!..(С. Васильченко)
;(22)
[Аж] о́чі ро́гом
кому і без дод.
– у когось дуже незадоволений, насуплений, сердитий і т. ін. вигляд.
Як не вскочать тьотя Мотя й Мазайлиха. Очі рогом: – Що? Що-о?
(М. Куліш)
;Я ковтнув, захлинувся. А майор: пий! Очі рогом, у горлі дере, а мені наливають знову
(Б. Харчук)
;(23)
[Аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли <О́чі ро́гом стаю́ть / ста́ли>
перев. у кого, кому, чиї:
а)
хто-небудь виявляє велике здивування, потрясіння і т. ін., дуже вражений чимсь.
– Дайте мені госьо цю прищепку... – Одну? – лізуть у продавщиці очі рогом
(Г. Тарасюк)
;В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць
(Ю. Збанацький)
;У всіх, хто стояв поблизу і чув те зухвале зізнання, очі стали рогом
(Д. Міщенко)
;В козаків аж очі рогом стали: чудеса Господні – Журман із Лабзою чоломкаються!
(Р. Іваничук)
;б)
хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь.
– Кермо кріпше! “Кріпше”!? Коли воно
[море]
вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть!(Остап Вишня)
;Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс
(А. Хижняк)
;Мені лише човен витягти й дірку заткнути .. Схопив за ніс човна, почав тягти. Ого-го! Очі рогом лізуть
(В. Нестайко)
;в)
кому-небудь погано, неприємно, моторошно і т. ін. від чогось.
– Та й до біса ж я накупив сих ласощів, – казав, стогнучи та сльози втираючи, Пархім. – Але їм, їм – і кінця не видно. А сльози так і заливають!... Аж очі рогом лізуть!...
(І. Нечуй-Левицький)
;Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками
(Г. Хоткевич)
;Галька так чаділа самосадом, що у Романенка очі рогом лізли
(Микита Чернявський)
;[Аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)]
див.
світ
2
;(24)
Би́стрим о́ком,
зі сл.
– дивитися
, окинути
і т. ін.швидко оцінюючи що-небудь побачене
.Довго, довго дивився ще музика бистрим оком по верхах заліснених гір
(О. Кобилянська)
;Ступивши на сходи, Андрій бистрим оком зауважив, що кожного в'язня обшукує котрийсь один оперативник, який прийдеться
(І. Багряний)
;Юнак окинув бистрим оком хату і її домочадців
(В. Малик)
;Би́ти / вда́рити у ві́чі (в о́чі)
див.
би́ти
;Бі́гати очи́ма
див.
бі́гати
;Бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х
див.
бі́сик
;Бли́мнути очи́ма (о́ком)
див.
бли́мнути
;Бли́снути (бли́скати) очи́ма (о́ком)
див.
бли́снути
;Блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом)
див.
блука́ти
;Бра́ти / взя́ти на [пи́льне] о́ко
див.
бра́ти
;Вбира́ти очи́ма (в о́чі, по́глядом, зо́ром)
див.
вбира́ти
1
;Вда́рити в о́чі (у ві́чі)
див.
ударя́ти
;Верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х)
див.
верті́тися
;Вести́ о́ком
див.
вести́
;(25)
В живі́ о́чі
:а)
явно, безпосередньо
.Обидві дівчини навіки зникли з-поміж лав живих, що лишаться в Візантії. В живі очі вже не побачити їх
(Н. Королева)
;Всі в муравлиську – в який не заглянь, – вірять, що динозаври і справді не вимерли, а й досі живі-живісінькі і академік Мурах їх в живі очі бачив
(В. Чемерис)
;б)
при особистому спілкуванні
.Не стерпіла Христина. Виказала всю правду в живі очі
(Б. Антоненко-Давидович)
;В живі очі він переважно розмазував мене по стіні .. Але поза очі розповідав усім, що я волею Божою поет
(Ю. Андрухович)
;в)
(зі сл.
красти
, брехати
і т. ін.)безсоромно, безсовісно
.Знав я таких, що в живі очі тобі бреше, як шовком шиє – хоч би моргнув, вражий син!
(Марко Вовчок)
;[
Пані Трацька
:]
В живі очі окрадають, рабують, рвуть, а він [пан]
нічого собі!(І. Франко)
;Краде
[пан Ван]
в живі очі й усе до своєї глибокої кишені(С. Ковалів)
;Ви́вело о́чі на лоб (на ло́ба, із ло́ба)
див.
виво́дити
1
;Виверта́ти / ви́вернути о́чі (білки́)
див.
виверта́ти
;Вида́влювати / ви́давити [з оче́й] сльо́зи (сльозу́)
див.
вида́влювати
;Ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (баньки́) [з ло́ба]
див.
видира́ти
;Ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі
див.
видивля́ти
;Ви́дивитися [всі] о́чі (рідко ві́кна)
див.
видивля́тися
;Виїда́ти о́чі
див.
виїда́ти
;Випіка́ння оче́й
див.
випіка́ння
;Ви́плакати (спла́кати) / випла́кувати (спла́кувати) о́чі (рідко ві́чі)
див.
випла́кувати
;Ви́порснути з-під о́ка
див.
випо́рскувати
;Ви́пустити / випуска́ти з о́ка (з оче́й)
див.
випуска́ти
;Вироста́ти / ви́рости в оча́х
див.
вироста́ти
;Ви́точити сльо́зи з оче́й
див.
вито́чувати
2
;Ви́тріщити (ви́валити, ви́рячити, ви́лупити, ви́балушити і т. ін.) / витріща́ти (вива́лювати, виря́чувати, вилу́плювати, вибалу́шувати і т. ін.) о́чі (баньки́, рідко бульки́)
див.
витріща́ти
;Відво́дити / відвести́ о́чі
див.
відво́дити
;Відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) о́чі
див.
відкрива́ти
;(26)
Відкри́лися (розкри́лися) / відкрива́ються (розкрива́ються) о́чі
на що і без дод.
– хто-небудь перестав перебувати в омані, зрозумів істинний смисл чогось.
– Я гріб на свою купу і не дбав ні про що інше. Тепер, коли син мій умер, у мене відкрилися очі і я почав роздумувати
(І. Франко)
;Відкрилися мені очі на те, чого не помічав досі
(П. Загребельний)
;Опинившись на “передньому краї”, де йому ще ширше, ніж досі, відкрилися очі на цілком очевидне, інженер зрадів невимовно
(О. Шугай)
;Я вже багато років ходжу й розважаю людей. Їм від цього краще розкриваються очі, і вони починають цінувати те, що мають і що матимуть колись
(Г. Пагутяк)
;Відкри́то диви́тися / гля́нути у ві́чі
див.
диви́тися
;Від о́ка кого (чийого) не хова́ється ніщо́
див.
хова́тися
1
;Відрива́ти / відірва́ти о́чі (по́гляд)
див.
відрива́ти
1
;(27)
Ві́рне (пе́вне) о́ко [в ло́бі]
у кого і без дод.
– хто-небудь добре орієнтується на місцевості, у ситуації, уміє правильно оцінювати, визначати щось
.Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно
(Л. Первомайський)
;– У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній
(М. Стельмах)
;Ганчо сіпнувся всім тілом, схитнувся назад. Близько був від нього Карамлик, мав вірне око і міцну руку: стріла пронизала груди гайдукові під самим серцем, мов голка лляну кошулю
(В. Малик)
;Влуча́ти (би́ти, попада́ти) / влу́чити (попа́сти) в [са́му] то́чку (в [са́ме] о́ко)
див.
влуча́ти
;(28)
Во́вчим о́ком,
зі сл.
:дивитися
, стежити
, слідкувати
і т. ін.а)
зі злістю, ненавистю і т. ін.
Його мати, стара, амбітна Фелісіте, вовчим оком дивиться на ті документи і на той намір доктора .. Мов шакал, вона кружить коло фатальної шафи, щоб видобути і знищити ті свідоцтва ганьби і упідлення її сім'ї
(І. Франко)
;Зв'язаний, злочинець лежить у кутку кабіни і позирає навколо хижими, вовчими очима
(М. Дашкієв)
;“Пані, – крізь зуби звернувся Він до буфетниці, свердлячи її всю вовчими очима, – цей пан щойно замовив страву. Подайте її!”
(Ю. Андрухович)
;б)
жадібно, хтиво і т. ін.
Тимко слідкував за нею вовчим оком і снував по двору, щоб застукати її де-небудь один на один та хоч обняти по-парубоцькому
(Григорій Тютюнник)
;[Вогне́нні (те́мні, черво́ні і т. ін.)] бі́гають (стриба́ють, витанцьо́вують і т. ін.) / забі́гали (пішли́) в оча́х (пе́ред очи́ма)
див.
ко́ло
1
;Води́ти очи́ма
див.
води́ти
;В о́ко взя́ти
див.
узя́ти
;(29)
В оча́х:
а)
(чиїх, рідше кого, чого)
на чию-небудь думку, переконання і т. ін.
[
Мохаммед
:]
В моїх очах вона ні гарною, ні молодою ніколи не здавалась(Леся Українка)
;– Але скажіть самі, чи можна пускати таку дитину, бо такою вона в моїх очах ще і є, в життя на самостійність?
(О. Кобилянська)
;Акції молодого батюшки в очах отця Миколая одразу пішли вгору
(М. Стельмах)
;Ми вже держава. Тож чи не час замислитись, хто ми в очах світу
(Л. Костенко)
;б)
(з дієсл.)
на вигляд, помітно, швидко і т. ін.
Всі кажуть, що хтось в очах поправився за сей тиждень, та хтось навіть сам се почуває, – став сильніший
(Леся Українка)
;Вона ж, взявши їхнє горе, вже сама чує, що от-от підкоситься на місці, як стеблина, їй все з світу стало в очах грізне і страшне
(В. Барка)
;– І все мені починає подобатися тут: дівчина, і теща, і скриня, навіть волики в очах здалися більшими
(М. Стельмах)
;В оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.)
див.
жовті́ти
;В оча́х затумані́ло
див.
затумані́ти
;В оча́х стемні́ло
див.
стемні́ти
;(30)
В о́чі (у ві́чі)
:а)
(зі сл.
мовити
, називати
і т. ін.)у присутності того, про кого йдеться.
Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже!
(Л. Мартович)
;В вічі називали
[Атіллу]
“батьком гунів”, найславнішим й наймудрішим, а поза очі кляли найлихішими словами і .. бажали найлютішої смерті!(В. Малик)
;– При дворі мовлять більше поза очі, ніж в очі, – гірко всміхнувся я
(Г. Пагутяк)
;б)
(зі сл.
говорити
, казати
і т. ін.)особисто, безпосередньо кому-небудь.
Люба була мазана й пещена з дитячих літ, ще й до того страшенно самолюбна .. Родичі й усі знайомі так само ще змалку хвалили її як дуже гарну на вроду дівчинку, вихваляли її в вічі, говорили їй завсіди лестощі
(І. Нечуй-Левицький)
;– Один, кажуть, не витерпів, сказав правду у вічі тому вискочці
(І. Цюпа)
;Ніхто до сьогоднішнього дня не казав такого у вічі: він надіявся, що люди не знають його хитрувань
(М. Стельмах)
;в)
(зі сл.
називати
, сказати
і т. ін.)прямо, відверто і т. ін.
Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів
(М. Коцюбинський)
;[
Любов
:]
Оресте, ти дорікав мені, що в мене бракує одваги, що я боюсь сама собі сказати правду в вічі... я тепер нічого не боюсь, нічого...(Леся Українка)
;[
Назар
:]
Тільки я нашіптувати не буду, я все в очі скажу(М. Зарудний)
;г)
(перев. зі сл.
не бачити
, не видіти
і т. ін.)уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, ніколи.
Другі, кого не питала Пріська, казали, що не бачили і в вічі її Пилипа
(Панас Мирний)
;– Перехитрував тебе Граф. Алібі він собі забезпечив тим, що ти був поруч нього; скриньку, скаже він, я в очі не бачив
(М. Дашкієв)
;Що Пабло може сказати? Він погано знає історію. Не ходив до гімназії і навіть в очі не бачив столичного університету
(Ю. Бедзик)
;Впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі)
див.
впада́ти
1
;Впива́тися / впи́тися (вп'ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром)
див.
впива́тися
1
;Вп'я́лювати (вту́плювати, встро́млювати, рідко впина́ти і т. ін.) / вп'я́лити (вту́пити, встроми́ти, вп'ясти́ і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір)
див.
вп'я́лювати
;Вража́ти о́ко (о́чі, зір)
див.
вража́ти
1
;(31)
Всевидю́ще (всеви́дяче, видю́че і т. ін.) о́ко
чиє
– про очі того, хто все бачить і знає
.Та куди тобі сховатися перед чотирма парами всевидющих дитячих очей!
(І. Франко)
;Тут його
[Франка]
рятує від смерті один з його товаришів і забирає з собою на село. Але й там видюче око адміністрації постерегло небезпечного злочинця(М. Коцюбинський)
;Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками
(М. Стельмах)
;Всевидяче око його вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало
(О. Гончар)
;Втра́тити з оче́й
див.
утрача́ти
;Вту́питися (вп'я́литися, вли́пнути, втелю́щитися) / вту́плюватися (вп'я́люватися, влипа́ти, втелю́щуватися) очи́ма (по́глядом)
див.
вту́плюватися
;Гля́нути недо́брим о́ком
див.
гля́нути
;Гля́нути стра́хові (стра́ху́, небезпе́ці) у ві́чі
див.
гля́нути
;(32)
Го́стре о́ко
у кого
– хто-небудь добре бачить, помічає все; хтось спостережливий, пильний і т. ін
.Всі дивилися пильно й зразу не побачили нічого. Петро мав гостре око, але теж не міг щось угледіти
(І. Багряний)
;Гостре око Артема помітило осторонь юрбу невільників
(В. Владко)
;Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре
(В. Логвиненко)
;За димовою завісою гострі очі степовика бачили земляний насип і дерев'яну закопчену вежку із штандартом подільського воєводи коронного хорунжого Конецпольського
(В. Єшкілєв)
;Го́стрий на о́ко (на о́чі)
див.
го́стрий
;Гостри́ти о́чі
див.
гостри́ти
;Гра́ти (виграва́ти) / загра́ти очи́ма
див.
гра́ти
;Губи́ти / згуби́ти з оче́й
див.
губи́ти
;Двої́ться в оча́х
див.
двої́тися
;Де́рти о́чі
див.
де́рти
;Диви́тися в о́чі (у ві́чі)
див.
диви́тися
;Диви́тися (гляді́ти) / подиви́тися (гля́нути) і́ншими очи́ма (рідше і́ншим о́ком)
див.
диви́тися
;Диви́тися / гля́нути пра́вді в о́чі (у ві́чі)
див.
диви́тися
;Диви́тися (зазира́ти, загляда́ти і т. ін.) / подиви́тися (гля́нути, зазирну́ти, загля́нути і т. ін.) сме́рті в о́чі (у ві́чі)
див.
диви́тися
;Диви́тися ко́со (кри́во, бо́ком) <Погляда́ти криви́м о́ком >
див.
диви́тися
;Диви́тися твере́зими очи́ма (твере́зим о́ком, твере́зо)
див.
диви́тися
;Доки́нути очи́ма
див.
докида́ти
2
;Досягну́ти (досягти́) о́ком
див.
досяга́ти
;Забли́мати очи́ма
див.
забли́мати
;Зав'яза́ти о́чі
див.
зав'я́зувати
;Закида́ти / заки́нути о́ком
див.
закида́ти
2
;(33)
За краси́ві (га́рні) о́чі
– заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що.
– Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають, – підморгнув до Чепіги Головатий
(С. Добровольський)
;Японську магнітолу “Шарп” подарував один вдячний пацієнт не Вірі Григорівні, а йому, Семену Семеновичу Оприщенку, і подарував не за красиві очі, а за вдало зроблену операцію
(В. Шкляр)
;Ви чули, щоб у ті часи сільським учителям давали такі державні нагороди за просто так чи за гарні очі?
(М. Матіос)
;Закрива́ти (заплю́щувати, затуля́ти, замика́ти) / закри́ти (заплю́щити, затули́ти, замкну́ти) о́чі
див.
закрива́ти
;Закри́тися [й] плечи́ма й очи́ма
див.
закрива́тися
;Закрути́тися в оча́х (пе́ред очи́ма)
див.
закрути́тися
2
;Залива́ти / зали́ти (позалива́ти) о́чі (грубо слі́пи, сліпаки́) [горі́лкою]
див.
залива́ти
;Зама́зувати / зама́зати о́чі
див.
зама́зувати
;Зами́лювання (зами́лення) оче́й
див.
зами́лювання
;Зами́лювати / зами́лити о́чі
див.
зами́лювати
;Заму́лювати / заму́лити о́чі
див.
заму́лювати
;Запа́сти в о́ко
див.
запада́ти
;За плечи́ма та за очи́ма
див.
плече́
;(34)
За (по́за) о́чі
– за відсутності того, про кого йдеться.
– От такі-то люде
[люди]
оті писарі! – скінчила вчительша. – Я їх добре знаю. Далися вони мені взнаки, їдять, п'ють у вас і вас судять та гудять поза очі(Г. Квітка-Основ'яненко)
;[
Печариця
:]
Чого, брате, іноді не кажеться? Аби за очі, а не в вічі! Кажеться, брат, одно, а робиться друге...(Панас Мирний)
;За словами сучасника, князь був “поважним, твердим, .. завжди був шанованим, як муж прямодушний. Хвалив за очі, лаяв відкрито”
(Б. Левін)
;Заслі́плювати / засліпи́ти о́чі
див.
заслі́плювати
;Затри́мувати (зупиня́ти) / затри́мати (зупини́ти) по́гляд (о́чі)
див.
затри́мувати
;Затума́ни́лося в оча́х
див.
затума́нюватися
;Затума́нювати / затума́ни́ти го́лову (ро́зум, рідше о́чі)
див.
затума́нювати
;Збанува́ти на о́чі
див.
збанува́ти
;Зва́жувати / зва́жити на о́ко
див.
зва́жувати
;Звеселя́ти / звесели́ти о́чі (о́ко, зір)
див.
звеселя́ти
;Зво́дити / звести́ о́чі (по́гляд)
див.
зво́дити
;Зво́дити (зніма́ти) / звести́ (зня́ти) о́чі до не́ба
див.
зво́дити
;Згуби́ти о́чі
див.
згуби́ти
;(35)
З дру́гих оче́й,
перев. зі сл.
– дізнатися
, побачити
і т. ін.не із власного спостереження, а за чиїм-небудь свідченням; від людей, через когось
.– Поїдьте в Ковалівку і все самі побачите, а не з других очей...
(В. Кучер)
;(36)
З (з-пе́ред) оче́й:
а)
(зі сл.
іти
, гнати
, проганяти
і т. ін.)геть, звідси, від когось.
І між людей Отак подеколи буває: Хоч корисніша річ, а як ціни не знає Їй неук – то й жене з очей!
(М. Старицький)
;[
Софія
:]
Іди, іди з очей моїх, чарівниця лукава!(М. Кропивницький)
;Найліпше виказати комусь свою байдужість – щезнути зовсім з-перед очей
(М. Малиновська)
;– Миколi лiпше пiти з очей, щоб нi на кого не кидати пiдозрiння
(Р. Андріяшик)
;б)
(перев. зі сл.
зникати
)перестаючи бути видним; зовсім
.Он завернула
[річечка]
коліном, уже й зникла з-перед очей(Б. Грінченко)
;Лукія Назарівна сідає з бульдозеристом поруч під тент, і бульдозер одразу ж із скреготом зникає з очей в куряві, в бушовинні розритої траси
(О. Гончар)
;– Чекай! – кинувся до нього Яцько. – Я теж з тобою! Він стрибнув на круп коневі, і вони вмить зникли з-перед очей ошелешеного Многогрішного
(В. Малик)
;(37)
Зи́зим о́ком,
зі сл.
– дивитися
, позирати
і т. ін.виявляючи незадоволення; недоброзичливо, сердито і т. ін
.День у день наїздять
[паничі]
до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи(Марко Вовчок)
;Мене не дуже лякало, що енкаведе
[енкавеес]
позирає на мене зизим оком(Р. Федорів)
;Недаремно не сподівався я добра від того несподіваного мого регентування, бо, як уже писав, колишній регент давно дивився на мене зизим оком, а тут виходило, що мав до того всі підстави
(Валерій Шевчук)
;Зійти́ (зсли́зну́ти) / схо́дити з оче́й
див.
схо́дити
;Зір (по́гляд) то́не <О́чі то́нуть>
див.
зір
;(38)
З [лихо́го] о́ка
– від погляду недоброзичливої людини, через наврочення.
Явдоха узяла води, .. збризнула його
[сотника]
тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. – Чи не з лихого ока? – пробувала жартувати лікарка
(І. Цюпа)
;Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам “з ока”
(М. Стельмах)
;Знахо́дити / знайти́ о́ком (очи́ма)
див.
знахо́дити
;Зни́зувати / зниза́ти очи́ма (по́глядом)
див.
зни́зувати
2
;Зника́ти (щеза́ти) / зни́кнути (ще́знути) з оче́й
див.
зника́ти
;Зніма́ти (здира́ти, скида́ти і т. ін.) / зня́ти (зде́рти, ски́нути і т. ін.) з оче́й полу́ду (лу́ду)
див.
зніма́ти
;Зніма́ти (здійма́ти) / зня́ти (здійня́ти) о́чі (по́гляд)
див.
зніма́ти
;Зніма́ти / зня́ти бі́льма з оче́й
див.
зніма́ти
;(39)
З п'я́них оче́й
– у стані сп'яніння; напідпитку, п'яний.
Як підпили вже, то той заспівав з п'яних очей, той бідкався
(Панас Мирний)
;З п'яних очей він уявляв себе графом, великим начальником
(М. Коцюбинський)
;Я сам собі здавався таким мізерним, як почуває п'янчуга, коли витверезиться і згадує, якого паскудства він наробив з п'яних очей
(Олесь Досвітній)
;З п'яних очей жениха через паркан перекинули. Ледь у кропиві не спікся
(А. Крижанівський)
;Зрива́ти о́чі
див.
зрива́ти
1
;Зустріча́тися / зустрі́нутися (зустрі́тися) очи́ма (по́глядом, по́глядами) з ким <Зустріча́тися / зустрі́нутися (зустрі́тися) з очи́ма (з по́глядом, з по́глядами) чиїми (чиїм), кого>
див.
зустріча́тися
;(40)
Із зав'я́заними очи́ма
:а)
такий, що погано орієнтується в життєвих ситуаціях; неосвічений, необізнаний, недосвідчений і т. ін
.[
Марко
:]
Ну, й подумав: куди краще, як не в свої краї, де мене ще, може, знають, та й я буду не з зав'язаними очима(М. Куліш)
;В Андрія було таке відчуття, немов це говорить з ним не Артем Григорович, а рідний батько, який зичить йому добра і хоче послати його в люди не з зав'язаними очима
(О. Гуреїв)
;б)
(зі сл.
знайти
, відшукати
і т. ін.)твердо знаючи по пам'яті
.– Земля наша міряна, перемірювати її вдруге нам не треба; межу ми з зав'язаними очима знайдемо
(О. Кониський)
;Приїжджі йому: “Ви ж глядіть, не переплутайте, на кожен сорт чіпляйте бирку!”, а Кульбака-старший їм: “Навіщо бирка? Я вам із зав'язаними очима скажу, де який сорт”
(О. Гончар)
;Прихопивши порожнього надщербленого глечика, підтюпцем подався хлопець до найближчої польової кринички – звідсіль кроків зо триста. Цю заховану у траві криничку міг із зав'язаними очима знайти
(І. Нижник)
;(41)
[І] куди́ о́чі диви́лися <Де були́ о́чі>
чиї, ірон.
– уживається для вираження незадоволення, досади з приводу допущеної помилки; як могло статися.
– Та відповідайте, хай вас чорт візьме! Де були ваші очі? Нездари! Знову випустили Сивого Капітана, дали йому вислизнути крізь пальці?
(В. Собко)
;– Покуту несу .. І куди мої очі дивилися на той час, що не бачили, куди рука лізе, а нога ступає?
(Григорій Тютюнник)
;І (на́віть, рідше ані́) о́ком не моргну́ти (не зморгну́ти, не змигну́ти, діал. не змельну́ти)
див.
моргну́ти
;І на волосо́к (на хвили́нку, на хви́льку) [о́ком] не змигну́ти
див.
змига́ти
;І на о́чі не пуска́ти / не пусти́ти
див.
пуска́ти
;І но́са (оче́й) не наверта́ти / не наверну́ти
див.
наверта́ти
;[І] о́ком (ву́сом) не моргне́ш
див.
моргну́ти
;І [о́ком] не мигну́ти
див.
мигну́ти
;І о́ком не прогля́нути
див.
прогляда́ти
;[І] о́ком (очи́ма) не згля́диш (не зогля́диш, не згле́диш, не зогле́диш)
див.
згля́діти
;Іти́ / піти́ світ за́ очі
див.
іти́
;Ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком)
див.
ї́сти
;(42)
[Й] о́ко не ски́не <[Й] о́ком не ски́нути>
чого, що і без дод.
– всього не можна охопити поглядом, щось виходить за межі поля зору.
Розпростерся ти
[степ]
широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає!(І. Манжура)
;За садком по долині послався темний, аж чорний ліс ген далеко-далеко, що й оком не скинеш
(Панас Мирний)
;– Попроси собі в митрополита Вільшаницю, – парафія велика, поля багато, сінокосу й оком не скинути, сінокіс над самою Россю
(І. Нечуй-Левицький)
;Ки́дати / ки́нути в о́чі (у ві́чі, в обли́ччя)
див.
ки́дати
;Ки́дати / ки́нути недо́брим о́ком
див.
ки́дати
;Ки́дати / ки́нути обвинува́чення [в о́чі (у ві́чі, в обли́ччя і т. ін.)]
див.
ки́дати
;Ки́дати / ки́нути о́ком (очи́ма, по́гляд, зір і т. ін.)
див.
ки́дати
;Кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х
див.
сльоза́
;Клі́пати (бли́мати) очи́ма
див.
клі́пати
;Ко́взати (ко́взатися) / ковзну́ти по́глядом (очи́ма, о́ком)
див.
ко́взати
;Коло́ти (випіка́ти, пекти́, вибива́ти і т. ін.) о́чі
див.
коло́ти
;Коло́ти очи́ма
див.
коло́ти
;Ко́рпати о́чі
див.
ко́рпати
;Кра́єм (крає́чком) о́ка
див.
край
1
;Красува́ти о́чі (зір)
див.
красува́ти
;Креса́ти / кресну́ти (кресону́ти) очи́ма (по́глядом)
див.
креса́ти
;Криви́й на одне́ о́ко
див.
криви́й
;Криви́ти очи́ма
див.
криви́ти
;(43)
Крити́чним о́ком,
зі сл.
– оглядати
, озирати
і т. ін.вимогливо, прискіпливо, дуже уважно (перев. щоб виявити вади, хиби).
Професор оглядає мене гострим критичним оком. – Де ви такого капелюха дістали?
(М. Івченко)
;Інколи він
[завідувач кав'ярні]
проходив по довжелезній веранді, критичним оком оглядаючи підлогу, стільці й білі скатерки на столах(В. Собко)
;Озирнув
[Коля]
критичним оком свою роботу: виходило ніби й непогано(Валерій Шевчук)
;Круги́ (кружа́ла) літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́, заходи́ли) пе́ред очи́ма (в оча́х)
див.
круг
1
;(44)
Куди́ не кинь (не гля́неш, не оки́неш, не скинь і т. ін.) о́ком
– кругом, скрізь, усюди, де тільки видно
.– Оце й Московщина починається, – сказав хтось. – Оце?! Та й невесела ж яка вона!.. все ліси та бори, куди оком не скинь
(Панас Мирний)
;Веселяться гори, аж лунають від співаночок, аж мліються, куди оком не окинеш, маковим цвітом – запасками, фустками
[хустками]
жінок та дівчат, білими сорочками косарів(Г. Хоткевич)
;І куди не глянеш оком, біло все кругом
(В. Сосюра)
;Куди не кинь оком – степ, голий, дзвінкий і вітряний
(М. Чабанівський)
;(45)
Куди́ о́чі [ба́чать (ди́вляться, спа́ли і т. ін.)],
зі сл.
– іти
, бігти
, тікати
і т. ін.не вибираючи шляху, в будь-якому напрямку; будь-куди, навмання.
Він
[Еней],
швидко поробивши човни, На синє море попускав, Троянців насаджавши повні, І куди очі почухрав(І. Котляревський)
;Як побачила вона, що вже на волю пускають, – бігти кинулася, куди очі спали, – насилу її зловили
(Марко Вовчок)
;Я був за селом, ішов куди очі, як у тумані
(Олена Пчілка)
;Мирон Данилович .. пішов, куди очі ведуть
(В. Барка)
;– Я проведу тебе додому, – сказав Микола. – Не хочу додому. Ходімо, куди очі бачать, – відповіла Софійка
(В. Москалець)
;(46)
Куди́ (скі́льки, як дале́ко, рідше де) о́ко (зір) захо́плює (дістає́, сяга́є і т. ін.) / захо́пить (діста́не, сягне́ і т. ін.)
– скільки видно, доступно зорові; як далеко можна побачити
.Коли Сулейман встав, то як далеко сягали очі, видно було, як зверталися на нього побожні погляди
(О. Назарук)
;І видно: аж-аж-аж ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися...
(Остап Вишня)
;Аж дзвенить вона
[життєва сила]
в кожному стебельці й листочку, аж кипить вона зеленим потопом, празникує в квітчастому вбранні всюди в просторі, куди зір сягає(В. Барка)
;Скільки око осягне – біліє Гречка переливом сніговим
(В. Мисик)
;(47)
Ла́сим о́ком,
зі сл.
поглядати
, дивитися
і т. ін.:а)
з корисливими намірами, хтиво.
Віддавна вже поглядав на неї
[кухарку]
ласим оком. Отже, не міг зважитися навіть на ніякий натяк(Л. Мартович)
;б)
із заздрістю, бажанням заволодіти чимось.
– Чи не зважите ви можливим лишити що-небудь на спомин небагатому воякові, котрий проводить з вами останні дні? Бідний хлопець ласим оком поглядає на дорогий козацький черес!
(Г. Колісник)
;(48)
Лихе́ (пога́не, зле і т. ін.) о́ко
:а)
той, хто здатний зробити неприємність, вчинити зло; недобра, недоброзичлива людина
.Старий зітхнув і тихіше додав: .. – До мене тихцем, щоб лихе око не бачило, приходь
(М. Стельмах)
;Предовга валка клекотливо посувалася в безмовні ліси, геть від людських осель, від лихого ока
(П. Загребельний)
;б)
погляд людини, з яким пов'язують неприємність, нещастя і т. ін.
Їх
[грона винограду]
стережуть від лихого ока та всяких пригод начеплені на кілки овечі, коров'ячі та кінські черепи(М. Коцюбинський)
;Ніхто не вмів так добре примовляти проти недуг або від злих очей, як вона
(О. Кобилянська)
;Він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока
(О. Гончар)
;(49)
Лихи́м (злим, серди́тим і т. ін.) о́ком,
зі сл.
– дивитися
, глядіти
і т. ін.сердито, з неприязню, зі злістю і т. ін.
Гості з-поза столиків не вгавають іззиратися лихим оком на мене, винуватця!
(Л. Мартович)
;Левадиха .. переступила порiг, злими очима повела по хатi
(Р. Андріяшик)
;Я сидів у куточку біля печі сердитий, покинутий і недобрими очима дивився на Каську та Пилипа
(Ю. Мушкетик)
;У двір вийшов дід Варава. Глянув сердитим оком на нас і сказав: – Я у сільмаг на хвилинку. Глядіть мені тут!
(В. Нестайко)
;Лі́зти на о́чі
див.
лі́зти
;Лі́зти / полі́зти в (пе́ред, ме́жи́) о́чі <Лі́зти до оче́й> <Лі́зти осо́ю в о́чі>
див.
лі́зти
;Лови́ти / пійма́ти (спійма́ти, злови́ти і т. ін.) по́гляд (рідше о́чі)
див.
лови́ти
;Лоскота́ти о́чі
див.
лоскота́ти
;Луди́ти о́чі
див.
луди́ти
;Лу́пати очи́ма
див.
лу́пати
;Лупи́ти [свої́] о́чі (баньки́, ба́лухи, зі́ньки)
див.
лупи́ти
;Лу́пнути (діал. ли́пнути) очи́ма
див.
лу́пнути
;Люби́ти, як сіль в о́ці [і терни́ну в бо́ці]
див.
люби́ти
;Лю́бо о́ком гля́нути
див.
гля́нути
;Мани́ти [до се́бе] о́чі
див.
мани́ти
;Ма́ти го́стре о́ко (го́стрі о́чі)
див.
ма́ти
2
;Ма́ти на о́ці (рідше на оча́х)
див.
ма́ти
2
;Ма́ти о́ко
див.
ма́ти
2
;Ма́ти пам'ятке́ о́ко
див.
ма́ти
2
;Ма́ти пристрі́ляне о́ко
див.
ма́ти
2
;Ма́ти своє́ о́ко (свої́ о́чі)
див.
ма́ти
2
;Мая́чи́ти у ві́чі (пе́ред очи́ма)
див.
мая́чи́ти
1
;Мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри
див.
мета́ти
;Мета́тися в о́чі (у ві́чі)
див.
мета́тися
;Метки́й на о́ко
див.
метки́й
;Метну́ти очи́ма (о́ком, по́глядом)
див.
метну́ти
;Милува́ти о́ко (о́чі, зір)
див.
милува́ти
;Мі́ряти (змі́рювати, зміря́ти) / змі́ряти (змі́рити) очи́ма (о́ком, по́глядом)
див.
мі́ряти
;Мозо́лити / замозо́лити о́чі
див.
мозо́лити
;[Мрі́йна] поволо́ка спа́ла з оче́й
див.
поволо́ка
2
;Му́ляти (му́лити) / заму́лити о́чі
див.
му́ляти
;Набіга́ти на о́чі
див.
набіга́ти
;Нави́снути / нависа́ти на о́чі
див.
нависа́ти
;(50)
На вла́сні (свої́) о́чі <Вла́сними (свої́ми) очи́ма>,
зі сл.
– бачити
, подивитися
і т. ін.безпосередньо, особисто, в дійсності
.– Я на свої очі бачила, як воно
[полоз]
плазувало в бур'яні(І. Нечуй-Левицький)
;– Хто казав? Відки знаєте?.. – Сам бачу своїми очима
(І. Франко)
;Він поїхав з побратимом Бурляєм, щоб власними очима подивитись, що робиться у Кодаку
(А. Кащенко)
;– Я сама, своїми очима бачила, як твій кум прехороший, отой Цимбаленко витрішкуватий, ту ніч тюрив
[ніс]
щось на плечах(Л. Яновська)
;Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала
(Остап Вишня)
;Наво́дити / навести́ о́чі (о́ко, о́ком)
див.
наво́дити
;Наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі
див.
наво́дити
;Накида́ти / наки́нути о́ком
див.
накида́ти
2
;(51)
На моє́ (твоє́, ва́ше і т. ін.) о́ко
– як я вважаю (ти вважаєш, ви вважаєте і т. ін.).
– Знайшли квітки! Та то бур'ян, а не квітки! Захотілось вам в Петрівку мерзлого. – То на ваші очі бур'ян, а на мої – то чудові квіточки. Підіть-бо нарвіть!
(І. Нечуй-Левицький)
;– Хм, хм, – заходив директор по кабінеті. – І вона гарненька з виду? – Як на моє око, – сказав я
(Валерій Шевчук)
;– Отож, на мої очі і на мою думку, Лотаріо ваш азартний, бравий, вірний, гарний, добрий...
(М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса)
;Намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі
див.
намозо́лювати
;(52)
На о́ко
:а)
(зі сл.
визначати
, прикидати
, рахувати
і т. ін.)приблизно, без точного визначення, підрахунку і т. ін.
Чепіга прикинув на око яничарську орду, що вийшла з фортеці, і прийшов до висновку, що в її лавах не менше двох тисяч бійців
(С. Добровольський)
;Клайд ще раз зміряв на око відстань між виступом, на якому стояв, і метеоритом
(В. Владко)
;– Тепер ти поки останній ківш набереш, з першого вже аналіз маєш, а тоді все на око, на око
(О. Гончар)
;– Полічимо лиш те, що на возах, все інше можна й на око прикинути
(Д. Міщенко)
;б)
зовні, за зовнішнім виглядом.
Отак і йшло життя – в тоненькій якійсь гармонії... Все було, мов порцеляна, доокола: на око приємне, а опертися не вільно
(Г. Хоткевич)
;Замість гір і проваль у степу буває під і верх. На око вони нічим не різняться, та старий степовик одразу помічає, що на версі більший буває обрій і не ті ростуть трави, що на поду
(М. Йогансен)
;Добре, просто “на око” вміють вибирати спілі кавуни і тато Терешка, і дядько Оврам Остапенко
(Т. Масенко)
;На о́чі не пуска́ти / не пусти́ти
див.
пуска́ти
;На о́чі пока́зуватися / показа́тися
див.
пока́зуватися
;(53)
На пе́рше о́ко
– при поверховому ознайомленні з ким-, чим-небудь; спочатку.
На колгоспному подвір'ї, попри надто ранній час, селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок
(Г. Епік)
;При заїзді до цього едему стояла табличка “на продаж” – “Чемберс – Мередіт”, а його загальний простір на перше око обіймав не менше сотні акрів з дуже спокусливими будівельними перспективами
(У. Самчук)
;Жоден мій рукотвір на морських кручах не повторювався. Та була в них одна спільна і на перше око малопомітна ознака – хрест
(М. Дочинець)
;(54)
На по́вні о́чі
:а)
(чого)
дуже багато, вдосталь (чого-небудь цікавого, дивовижного і т. ін.).
І саме близько Чумакового хутора під старими вербами, на шляху біля .. колодязя, привал бувало роблять. Отут уже хлопцям дива на повні очі
(А. Головко)
;б)
дуже уважно, пильно, не відводячи погляду.
Я дивився на жінку на повні очі: щось радісне й гарне вливалось мені в груди, і не мав я сили з тим упоратися
(Валерій Шевчук)
;Напуска́ти (пуска́ти, підпуска́ти і т. ін.) / напусти́ти (пусти́ти, підпусти́ти і т. ін.) тума́ну [в о́чі (у ві́чі)]
див.
напуска́ти
;Наси́пати по́роху на о́чі (землі́ на гру́ди)
див.
насипа́ти
1
;(55)
На (у) чоти́ри о́ка <У чоти́ри о́чі (діал. о́ці)>,
перев. зі сл.
– говорити
, зоставатися
, опинятися
і т. ін.удвох із ким-небудь, наодинці з кимсь; віч-на-віч.
Славко мусив довго бити ногами, заки опинився з Потурайчиним у чотири очі
(Л. Мартович)
;– Чую, мої хлопці за дверима шепочуться. “Ану, думаю, відсунусь у тінь, цікаво, про віщо брати між собою на чотири ока говорять?”
(І. Муратов)
;– Можна нам на чотири ока? – спитав Iлля трохи згодом. Ми перебралися до свiтлицi, я запалив лампу
(Р. Андріяшик)
;По обіді зосталися з послом у чотири ока
(П. Загребельний)
;– Я би хотів поговорити з Мігаєм у чотири оці
(М. Матіос)
;(56)
Невесе́лим (сумови́тим, сумни́м і т. ін.) о́ком,
зі сл.
– дивитися
, поглядати
і т. ін.безрадісно, з сумом, журячись і т. ін.
Невеселим оком дивилася й її стара мати на ту оселю, на лихий той захист...
(Панас Мирний)
;До Христини підійшов лелека – тихо, нечутно потерся головою об її коліно, поглянув сумовитим оком знизу вгору
(О. Бердник)
;Юрко прочинив двері та здивовано закліпав. Дарця дивилася на нього з-під мокрого волосся сумними очима
(Любко Дереш)
;(57)
Не ви́дне о́ко
кому і без дод.
– не годиться, не можна.
– Там панує авіація союзників, в основному англійці, – запевняю вас .. – Справді, маєте рацію. На тих островах гітлерівцям не видне око літати
(Іван Ле)
;Пробували
[хлопці]
обійняти її за плечі, а то й за стан, знаючи, що Палажечка нічия й тому гоноритися їй не видне око(Григір Тютюнник)
;Не відрива́ти (не відво́дити) / не відірва́ти (не відвести́, заст. не зру́шити) оче́й (по́гляду)
див.
відрива́ти
1
;Не відрива́ючи (не відво́дячи) оче́й (по́гляду)
див.
відрива́ти
1
;Не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] оча́м
див.
ві́рити
;Не всти́гнути (не вспі́ти) [і] о́ком моргну́ти (змигну́ти)
див.
устига́ти
;(58)
Недре́мне (недріма́нне, недрімли́ве, пи́льне і т. ін.) о́ко
чиє
:а)
постійний нагляд, спостереження з боку кого-небудь.
Таємничий для світу, гарем не міг мати власних таємниць, бо скрізь тут були розсипані недремні очі євнухів, незчисленні, як галька на морському березі
(П. Загребельний)
;Тільки той, хто упередженої злості позбудеться, може небо відчути у себе в серці, ясне, високе – око Господнє недріманне
(Валерій Шевчук)
;День минав у запилюженому архіві під недремним оком директриси
(Ю. Винничук)
;б)
той, хто вірно служить комусь, наглядає за кимсь.
Райпродком, на Шийчин погляд, – це штаб особливого призначення. Він – ударний. Правда, з цього виходила сила непорозумінь, скандалів, але традицію давно вже встановлено й про неї дбало пильне Шийчине око
(Б. Антоненко-Давидович)
;Не зво́дити (не спуска́ти, не зніма́ти і т. ін.) оче́й (по́гляду)
див.
зво́дити
;Не змига́ючи (зми́гуючи) / не змигну́вши [о́ком]:
див.
змига́ти
;Не змика́ти (не стуля́ти) / не зімкну́ти (не стули́ти) оче́й (пові́к)
див.
змика́ти
;Не зна́ти, куди́ діва́ти / ді́ти (поді́ти) о́чі [від со́рому]
див.
зна́ти
;Не мо́жна оче́й пока́зувати / показа́ти
див.
мо́жна
;Не моргну́вши (рідше не зморгну́вши, не змигну́вши, діал. не змельну́вши) [о́ком (брово́ю)]
див.
моргну́ти
;(59)
Неозбро́єним о́ком,
зі сл.
:видно
, бачити
і т. ін.а)
легко, просто, відразу і т. ін.
Навіть неозброєним оком видно все безглуздя 99 відсотків “справ” цих усіх “ворогів народу”
(І. Багряний)
;Видно ж неозброєним оком, що твоя мама йому щось у голові теж тоді серйозно повернула. Якийсь гвинтик, без якого він, може, й не вижив би
(О. Забужко)
;– Це була ідеальна пара. Це було видно неозброєним оком
(І. Роздобудько)
;б)
без оптичних пристосувань.
Чимало глядачів озброїлось біноклями. У Василя теж звисає на грудях бінокль, але він добре бачить свою авіамодель і неозброєним оком
(Є. Доломан)
;– Глобулус – одноклітинна мікроскопічна водорість, – захоплено говорить Фарадейович, – і неозброєним оком ви його, звичайно, не побачите
(В. Нестайко)
;Змалку я любив дивитися в нічне небо, рясно всіяне безліччю яскравих зірок. Їх було понад вісімдесят тисяч, видимих неозброєним оком, і близько мільйона – помітних навіть у слабкий телескоп
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;Не поба́чити в ві́чі
див.
поба́чити
;Не потика́тися на о́чі
див.
потика́тися
;Не пуска́ти / не пусти́ти на о́чі
див.
пуска́ти
;(60)
Неси́тим о́ком,
зі сл.
– зазирати
, дивитися
і т. ін.жадібно, заздрісно, невдоволено і т. ін.
Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа
[світу]
зазирає(Т. Шевченко)
;Не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі)
див.
склепля́ти
;Не смі́ти (не могти́) диви́тися в о́чі
див.
смі́ти
;Не спуска́ти / не спусти́ти о́ка (оче́й)
див.
спуска́ти
;Не схо́дити з-пе́ред оче́й
див.
схо́дити
;Не упуска́ти з оче́й
див.
упуска́ти
1
;(61)
Неха́й (хай, бода́й) повила́зять о́чі
кому, лайл.
– уживається для висловлення незадоволення ким-небудь, недоброго побажання комусь.
– Ну, вже як і ця свита на тебе шита, то бодай уже тому кравцеві й очі повилазили!
(С. Васильченко)
;– За вас. Нехай ворогам очі повилазять!
(Р. Андріяшик)
;Низа́ти очи́ма (по́глядом)
див.
низа́ти
;Низьки́й на о́чі
див.
низьки́й
;Ни́шпорити / зани́шпорити о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.)
див.
ни́шпорити
;[Ні́би] лови́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
лови́ти
;Ні́де розгуля́тися о́ку
див.
розгу́люватися
;Ні з плече́й, ні з оче́й
див.
плече́
;Ні (нема́) за що о́ком зачепи́тися
див.
зачі́плюватися
;Ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти
див.
запоро́шувати
;(62)
Нови́м (і́ншим) о́ком,
зі сл.
– дивитися
, глянути
і т. ін.не так, як раніше; по-іншому
.Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся
(Панас Мирний)
;Кілька розмов .. примусили й людей глянути на його
[нього]
іншим оком(Б. Грінченко)
;Брів
[Кирило]
серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс(М. Коцюбинський)
;Він має мене за дитину, а мені хотілося, щоб Василь іншим оком на мене глянув
(М. Руденко)
;Оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом)
див.
оббіга́ти
;Обво́дити (огорта́ти) / обвести́ (огорну́ти) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
обво́дити
;Обдава́ти / обда́ти очи́ма (по́глядом)
див.
обдава́ти
;Оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.)
див.
оберта́ти
;Обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.)
див.
обійма́ти
;Обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
обма́цувати
;Обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом)
див.
обмі́рювати
;Обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін.) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром)
див.
обпіка́ти
;Обсипа́ти (обси́пувати, осипа́ти) / обси́пати (оси́пати) по́глядом (очи́ма)
див.
обсипа́ти
;Обсуши́ти (осуши́ти, обте́рти і т. ін.) [гіркі́ (гаря́чі)] сльо́зи (рідше о́чі)
див.
обсу́шувати
;(63)
Одни́м о́ком,
зі сл.
– дивитися
, глянути
, зазирнути
і т. ін.трохи, побіжно, між іншим і т. ін.
Григорій знічев'я одним оком почав спостерігати їх. Дивився, як вони сьорбали каву
(І. Багряний)
;Йому хочеться хоч одним оком зазирнути під отой цупкий брезент, який щільно облягає ящик фургона
(Є. Доломан)
;Ой, як хочеться бодай одним оком глянути на рідні береги, почути слово любих людей, походити там, де вона бувала з коханим...
(О. Бердник)
;– Хочеться тобі! Коли він заборонив, певно були на те причини. – А ти візьмеш мене на плечі і я гляну. Добре? Лише одним оком
(Ю. Винничук)
;Одни́м о́ком ски́нути
див.
скида́ти
;(64)
О́ко в о́ко:
а)
(зі сл.
схожий
, скидається
і т. ін.)дуже, надзвичайно (про схожість між ким-, чим-небудь).
Магаферіда породила не хлопчика, а дівчинку, що око в око скидалась на Іреджа
(А. Кримський)
;– Даруйте, пане, але ви око в око схожі на одного нашого товариша, Фаціола з Понтремолі
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;б)
(перев. з ким, зі сл.
зустрічатися
, говорити
і т. ін.)наодинці, удвох з ким-небудь; віч-на-віч, один на один.
Старий не любив сходитися з Ковалевським, стріватися з ним око в око уникав
(Леся Українка)
;Йому теж іноді хотілося знайти боярина й поговорити з ним око в око
(П. Загребельний)
;– Нам би, пане кошовий, погомоніти око в око
(Ю. Мушкетик)
;(65)
О́ко впа́ло
перев. чиє, на кого – що
– хтось глянув, звернув увагу на когось, на щось.
– Цей нечестивий князь куди йде, то лихо веде за собою. Впало його око на тебе, і ти тонеш в сльозах
(І. Нечуй-Левицький)
;На що б око не впало, що б не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив леґінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека – все виливалось у пісню
(М. Коцюбинський)
;В Галаці ми перепливли Дунай, і перше, що мені там в око впало, на бессарабськім березі, у Рені, – жандарми
(М. Драй-Хмара)
;Андрієве око впало на папір розкритої течки, й серце йому тьохнуло
(І. Багряний)
;(66)
О́ко за о́ко [, зуб за зуб]
– уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправедливість, образу і т. ін.; відплата тим самим
.Ви чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуб. А Я
[Ісус Христос]
вам кажу не противитись злому(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;За мораллю й за законами кримінальних за все мусить бути тяжка відплата. Око за око
(І. Багряний)
;– Око за око, зуб за зуб – так я хотіла помститись ворогам, які вбили мого батька
(С. Скляренко)
;(67)
О́ко не дріма́є (не спить)
чиє, у кого і без дод.
– хто-небудь уважний, дбайливий, спостережливий і т. ін.
По всьому було видно, що його хазяйське око не дрімало на старості літ
(І. Нечуй-Левицький)
;Кожна з гектарниць без нагадувань знає, коли й що і як їй робити, бо шкілка на те й шкілка, щоб око тут не дрімало, найніжніший сорт повинен у цих пісках прийнятися, вкоренитись
(О. Гончар)
;(68)
О́ко (по́гляд) спочива́є <Спочива́ти о́ком (по́глядом)>
на кому – чому
– хтось задивляється (із замилуванням, захоплено, з цікавістю і т. ін.) на кого-, що-небудь.
На ній спочивав погляд Іванових очей, але сама не сміла й зирнути на нього
(І. Франко)
;Андрій спочивав оком на буйній зелені, на праісторичних вбогих халупах, одвертих і щирих в своїх трагічних злиднях
(І. Багряний)
;Він підводить голову і спочиває поглядом на соковитих яблуках зір
(В. Дрозд)
;Руки його не переставали плести сіточку, а очі спочивали на синьому плесі ріки
(Валерій Шевчук)
;Опусти́ти (спусти́ти, поту́пити, поста́вити, встроми́ти, ври́ти і т. ін.) / опуска́ти (спуска́ти, ста́вити, встромля́ти, врива́ти і т. ін.) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.) [в зе́млю (додо́лу)]
див.
опуска́ти
;Охопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (очи́ма, по́глядом і т. ін.)
див.
охо́плювати
;Оче́й не відведе́ш (не віді́рве́ш) <Оче́й не [мо́жна] відвести́ (відірва́ти)>
див.
відво́дити
;Оче́й не пока́зувати / не показа́ти
див.
пока́зувати
;Очи́ма зе́млю ри́ти
див.
ри́ти
;Очи́ма попаса́ти
див.
попаса́ти
;О́чі (баньки́) повитріща́ти
див.
повитріща́ти
;(69)
О́чі бі́гають / забі́гали
чиї, у кого і без дод.
:а)
хто-небудь, швидко змінюючи об'єкт спостереження, оглядає відразу багато чого-небудь
.Очі його
[панича],
як миші, бігали, шукаючи куточка, де б заховатися, або вільного проходу, куди б можна б було драла дати(Панас Мирний)
;Очі забігали ще швидше. Здавалося, що Гартак когось весь час шукав поглядом – і не знаходив ніде
(В. Владко)
;б)
хтось виявляє неспокій, схвильованість, роздратування і т. ін.
Випещене лице начальника було, як і завжди, сухе, дерев'яне, а в'їдливі очі неспокійно бігали
(С. Васильченко)
;Рішідева страшним поглядом дивився на німця. Той одступав назад, обличчя в нього нервово сіпалося, очі бігали
(О. Бердник)
;Збентежено забігали очі в старої .. Проштрикнула вона недовірливим поглядом Марію
(Р. Іваничук)
;(70)
О́чі бли́снули [гні́вом, роздратува́нням і т. ін.]
чиї, кого і без дод.
– хтось глянув дуже сердито, суворо, зі злістю і т. ін
.Щоки в Зосі запалали. Очі блиснули гнівом. – Вам моєму татусеві і в слід не вступити
(І. Нечуй-Левицький)
;Темні очі блиснули лютою злобою
(М. Стельмах)
;(71)
О́чі блука́ють (лі́зуть, ла́зять і т. ін.)
чиї, по кому – чому, рідко поза кого
– хтось оглядає кого-, що-небудь
.Я чую, як його
[хазяїна]
очі лізуть десь поза мене(М. Коцюбинський)
;Швачка сидів блідий, його ліва рука, з куксами на пальцях, тремтіла, очі бродили стуманілі по кутках хати
(Г. Косинка)
;Майка прилипла спиною до стіни, очі блукають підлогою, наштовхуються на Андрієві кросівки
(Люко Дашвар)
;(72)
О́чі вбира́ють [в се́бе] <Зір (по́гляд) вбира́є [в се́бе]>
:а)
хто-небудь дуже пильно, невідривно, з великою увагою і зацікавленістю вдивляється в кого-, що-небудь або придивляється до когось, чогось
.Нові різьблені прикраси палат Ярославових .. вбирають очі не тільки київських “невігласів”
(Н. Королева)
;Завіски на вікнах поспішно розсуваються й з сутінок вікна визирають чиїсь зацікавлені очі, вбираючи моє лице
(Б. Антоненко-Давидович)
;Чорні коси розсипалися по плечах, заплакані очі вбирали в себе чисте блакитне небо
(К. Гриб)
;Я майже приклеївся обличчям до вікна. Але що можна побачити з купе вагона? Хоча все-таки багато чого мій жадібний зір увібрав, зафіксував
(О. Шугай)
;б)
привертати увагу, виділятися чим-небудь
.– А тепер подивись на оцю блузку, – і вона дістає зі скрині ще кращу, вже стільки на ній квіток, що вони очі вбирають, і не відірвався б
(Є. Гуцало)
;Широка дорога, обмаяна відсвіженою після дощу зеленню, аж вбирала очі
(Н. Околітенко)
;Зір вбирали дві величезні рожеві мушлі – дві ванни так сяяли перламутром, що мені .. знадобилося десять секунд, аби второпати, що ванна там одна
(В. Шкляр)
;(73)
О́чі вели́кі
в кого
– хтось занадто цікавий (перев. до чужих справ); безцеремонний
.У кожного очі великі: всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися у чужому серці
(М. Старицький)
;(74)
О́чі вила́зять від со́рому
у кого, кому, від чого
– комусь неприємно, незручно, совісно і т. ін
.Давно вже в мене очі вилазять од того сорому за шляхетне панство
(С. Васильченко)
;“Так як же, – говорили та посмішка і ті очі, – ви дивитеся на мене, на беззахисну жінку, і вам не вилазять від сорому очі?”
(Григорій Тютюнник)
;(75)
О́чі впива́ються / вп'яли́ся
чиї, в кого – що
– хтось дуже пильно, невідривно дивиться на кого-, що-небудь
.Чиїсь чужі округлі очі впиваються в Марійку
(М. Стельмах)
;Очі вп'ялися в знакомі
[знайомі]
школярські сторінки(С. Васильченко)
;Очі Романа Петровича вп'ялися в обличчя дівчини
(В. Козаченко)
;(76)
О́чі горя́ть (пала́ють)
чиї, у кого, рідше кому
:а)
чий-небудь вигляд виражає хворобливий стан, погане самопочуття
.Очі її дико палали, бліде обличчя було скривлене від болю
(М. Коцюбинський)
;Губи його посмагли, а очі горіли страшним болем .. Він метався на облупленій, давно не біленій лежанці чужої запустілої хатини і щохвилини просив пити
(В. Малик)
;На обличчі .. палали сухотним полум'ям очі
(Д. Білий)
;б)
(чим і без дод.)
чий-небудь погляд, вигляд виражає якісь почуття, емоції (збудження, гнів, радість і т. ін.)
.Очі
[Галі]
горіли коханням, одрадою, вид осіяв, як сонячний ранок весняного дня(Панас Мирний)
;Борис зірвався з місця. Очі йому горіли, кулаки затискалися
(Б. Лепкий)
;– Що може зрівнятися з тим, як вийдеш на сцену: очі горять, серце е... е... б'ється, публіка, аплодисменти...
(В. Винниченко)
;(77)
О́чі завидю́щі [, ру́ки загребу́щі]
:а)
(чиї, у кого і без дод.)
хтось дуже заздрісний, жадібний, ненаситний і т. ін.
– Що в тебе за очі завидющі, а руки загребущі? Не роби дівчаті збитків, а собі лиха та й нам страху...
(І. Багряний)
;– Я добрий, а діти – злі. Вони з'їли мого зайця, – зізнався мамі, коли та везла його на файній автівці з дитсадка додому. – А не носи своє туди, де очі завидющі, – порадила пані Женя
(Люко Дашвар)
;б)
(зі сл.
дивитися
, оглядати
і т. ін.)заздро, жадібно і т. ін.
Маріора завидющими очима поглядала на золото
(Г. Коцюба)
;Молодиця завидющими очима оглядає мої порожні руки
(Б. Антоненко-Давидович)
;(78)
О́чі загорі́лися (розгорі́лися) / загоря́ються (розгоря́ються)
чиї, у кого і без дод.
– хто-небудь відчув сильне бажання або задоволення, захоплення і т. ін.
– Брат ти мій! – скрикнув Грицько. – Що, коли б я там був? – І його очі загорілися
(Панас Мирний)
;– Ось поглянь, пане, – мовив він. – Отсей камінець я знайшов у нутрі риби. Подивись на нього і скажи мені, кілько він може бути варт. Купець поглянув, і його очі розгорілися
(І. Франко)
;Ставлячи вечерю на стіл, мати помітила краєм ока, як загорілись у нього очі на гарячу страву
(О. Гончар)
;У Мартина загоряються очі, його страх як приваблюють таємничі пригоди...
(К. Гриб)
;(79)
О́чі зайшли́ (закипі́ли) / захо́дять (закипа́ють) слі́зьми́ (сльоза́ми)
чиї, у кого, кому і без дод.
– хто-небудь заплакав
.– Брехня! Ти оце наважилась од мене втекти. – Що ви говорите? – сказала Маруся, і в неї очі зайшли сльозами
(І. Нечуй-Левицький)
;У цю хвилину на стару жінку, сиве волосся якої вибилось з-під чорної хустки, а очі закипіли слізьми, страшно було дивитись
(С. Скляренко)
;Мотрі очі сльозами заходять
(Б. Лепкий)
;(80)
О́чі запала́ли / пала́ють [гаря́чим (страшни́м, я́рим і т. ін.)] вогне́м
чиї, у кого, кому
– хто-небудь пережив сильні почуття (перев. гнів, рішучість, обурення і т. ін.)
.– Ба, не пущу! – й собі крикнула Олександра; очі її запалали вогнем, як у голодної вовчиці
(М. Коцюбинський)
;Коли ж очі його розплющилися, то запалали вогнем зненависті
(Валерій Шевчук)
;В гніві страшному, – люттю великою сповнилось чорне Серце його, і очі вогнем запалали жахливим
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;– Я ж бачу, як жадібно ти дивишся на зорі, коли ми летимо над стратосферою. Твої очі палають нестримним вогнем
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;Худе обличчя зблідло, лиш очі палали страшним вогнем
(В. Малик)
;Був
[Третяк]
на позір добродушний, випещений, але очі палали ярим вогнем(Валерій Шевчук)
;(81)
О́чі запуха́ють / запу́хли (запу́хнуть, позапуха́ли)
– очі закриваються набряклими повіками або якоюсь пухлиною
.Навколо ранки вже посиніла і вкрилась червоними цятками шкіра; набрякло обличчя, запухали очі
(М. Дашкієв)
;В дверях з'явився Мастор. Його кремезна постать враз постаріла на десять літ, очі запухли, хода непевна
(Н. Королева)
;Спав борсук два дні й дві ночі. Аж запухли в нього очі, Потім встав, ум'яв пиріг, Позіхнув і... знову ліг
(М. Стельмах)
;Їхні очі позапухали, перетворившись на вузенькі щілини, від того, що їх добряче віддухопелили
(В. Шкляр)
;(82)
О́чі зупини́лися (спини́лися) / зупиня́ються (спиня́ються) <Зупини́тися (спини́тися) / зупиня́тися (спиня́тися) очи́ма>
на кому – чому
– хтось подивився куди-небудь, на когось або щось
.Я одвернувся від блискучих вікон, і нараз мої очі спинилися на тих трьох зажурених берізках
(Б. Антоненко-Давидович)
;Очі дівчини зупинилися на постаті Лосса – й теплі сині іскорки загорілися в них
(О. Бердник)
;Більше ми не зустрічаємось поглядами, хоч я досить часто зупиняюся очима на його обличчі
(Р. Андріяшик)
;Настя неуважно його слухає, замислена в своє, безнадійним поглядом обводить кімнату, на якусь мить спиняючись очима на тих чи тих предметах
(А. Дністровий)
;(83)
О́чі ма́ло (як) не ви́скочать / не виска́кують з голови́ (з орбі́т, з ло́ба)
у кого, кому і без дод.
:а)
хто-небудь дуже пильно, напружено, збуджено подивився на когось, щось
.– У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому
[ведмедеві]
просто під ліву лопатку(І. Франко)
;І чого вона від мене хоче? Дивиться на мене, очі мало не вискочать із орбіт
(Д. Гуменна)
;б)
хто-небудь пережив велике емоційне напруження
.Спихальський враз посуворішав. В обличчя знову шугнула темна кров. Очі блиснули і мало не вискочили з орбіт
(В. Малик)
;У Євгена з переляку трохи не вискочили з орбіт очі, він штовхнув ногою двері й щосили закричав у коридор: – Сюди, сюди. На поміч!
(Ю. Мушкетик)
;– Солдат!.. – рявкає, схоплюючись, лейтенант, і очі мало не вискакують йому з орбіт
(П. Колесник)
;(84)
О́чі мета́ють і́скри (бли́скавки)
– хтось відчуває ненависть, гнів, лють і т. ін.
Голос його тремтів і зривався на високі ноти. Жести ставали різкими, очі метали іскри
(І. Кириленко)
;Очі її гнівно метали іскри в бік Палянички, який, очевидно, чимось насолив ланковій
(М. Чабанівський)
;Він розлютувався не на жарт. Зблід. З рота бризкала слина. Палаючі очі метали блискавки
(В. Малик)
;(85)
О́чі на мо́крому мі́сці
у кого, чиї
:а)
хтось плаксивий, часто плаче
.Марко не полюбляв жінок, у яких очі були на мокрому місці
(С. Чорнобривець)
;– А в мене очі від природи на мокрому місці, – відповідає він і сміється. – Бувало, мама ще не встигне заміритись на мене рукою, а я як заголошу, то вся вулиця збігається
(М. Стельмах)
;б)
хтось заплаканий або плаче
.– Я не плачу, – одмовив батько, – то у мене очі на мокрому місці
(М. Кропивницький)
;“Чого ти плачеш? – поспитав його цар. – Ти – майбутній воїн, а воїну не пристало, щоб його очі були на мокрому місці”
(В. Чемерис)
;– Ольго Яківно, пробачте, – поквапилася сказати Стефка. – Це я – про своє... Але очі старої вже були на мокрому місці
(І. Роздобудько)
;(86)
О́чі не висиха́ють (не просиха́ють) [від сліз]
чиї, у кого, рідко кому
– хтось часто, постійно плаче
.Очі їй
[Юзі]
днів три не висихали від сліз перед Зониним від'їздом(Леся Українка)
;– На війні до всього звикнеш. Нашого брата стільки перемолотило, що якби за кожним плакав – очі б не просихали
(Григорій Тютюнник)
;Тиждень пройшов уже після того, як поховали Павла Миколайовича, а в неї очі не висихають од сліз ні вдень ані вночі
(Микита Чернявський)
;– Як я тужила за тобою! Світ був не милий, очі від сліз не висихали!
(В. Малик)
;(87)
О́чі не відрива́ються <По́гляд не відрива́ється>
кого, чий, від кого – чого
– хто-небудь уважно, пильно, увесь час дивиться на когось, щось
.Смутні ж хороші очі молодої Кармелихи .. не відривалися від сусіди
(Марко Вовчок)
;Погляд її не відривався від рук завідувача
(Ю. Шовкопляс)
;Очі мандрівників не відривалися від екрана
(В. Владко)
;(88)
О́чі оббі́гли / оббіга́ють <Оббі́гти / оббіга́ти очи́ма>
чиї, кого, що
– хтось швидко оглянув кого-, що-небудь
.Його очі живо оббігли кімнату – чистеньку, веселу світличку
(І. Франко)
;Дара швидко оббігла усього його очима, холодно прижмурила очі й чекала
(В. Винниченко)
;Ніна мов аж тепер побачила Юрка: розбишакуваті очі її оббігли його з ніг аж до маківки
(А. Дімаров)
;І раптом щось ніби штовхнуло професора зсередини. Напад? Атака? Втомлені очі оббігли галявину
(Ю. Бедзик)
;(89)
О́чі поверну́лися / поверта́ються
на кого – що, до кого – чого, куди
– хтось подивився в який-небудь бік, на кого-, що-небудь
.Всі очі повернулися до старого батька
(Б. Грінченко)
;Всі очі й голови повернулися на Дарку
(Ірина Вільде)
;Очі людей раз по раз поверталися на схід, де над чумацьким шляхом з-за лапатих засніжених лип виплутувалося холодне, безкровне сонце
(М. Стельмах)
;Хоч куди б він дивився, а очі його незмінно повертаються до тієї посудини в лозовому плетиві, що так спокусливо виставлена в кутку
(В. Митрофанов, пер. з тв. Т. Майн Ріда)
;(90)
О́чі повила́зять (ви́лізуть)
кому і без дод., зневажл.
– хтось помре, загине
.Парцюня схопився і метальовим
[металевим]
голосом продзвенів: – Ні з місця... Один крок і очі повилазять!.. Ляжте так, як і лежали...(Т. Осьмачка)
;Коли по справедливості розберуться – випустять
[із тюрми],
коли не доберуться до правди – сидітимеш, поки й очі повилазять(Ю. Збанацький)
;(91)
О́чі (пові́ки) [аж (самі́)] кле́яться
– хтось дуже хоче спати
.Не думав спати
[Микула],
хотів розмовляти, та очі самі клеїлися до сну(О. Маковей)
;Повіки клеїлися до сну
(Б. Лепкий)
;– Ах, як солодко вже клеяться очі... Добраніч, дітоньки славні!
(П. Козланюк)
;(92)
О́чі (по́гляди) зустрі́лися (стрі́лися) / зустріча́ються (стріча́ються)
чиї
– хто-небудь подивився в очі один одному, обмінявся поглядами
.Раптом наші очі стрілися, ми переконалися, що нас зводить одне почуття, ніщо не розділяє
(Р. Андріяшик)
;Гармаш перевів погляд із запальнички на того, хто тримав її в руці. Їхні погляди зустрілися
(А. Кокотюха)
;Ті рідкі випадки, коли їх очі стрічались, були пам'ятні Лазареві і віщували недобре
(М. Коцюбинський)
;Старшини Чумаков і Федульєв мчать поруч, очі джури зустрічаються з їхніми очима – ні, немає смислу втікати далі
(Р. Іваничук)
;(93)
О́чі (по́гляди) схрести́лися / схре́щуються
:а)
двоє подивилися в очі один одному (перев. із злобою, вороже)
.– Так от ти який! – А ти ж думав! Очі їх схрестилися, мов мечі
(І. Цюпа)
;Погляди Підіпригори і Бараболі схрестились, і вони одразу почули один до одного гостру неприязнь
(М. Стельмах)
;Дві пари однакових очей схрестились однаковими поглядами
(І. Роздобудько)
;б)
чиїсь погляди з усіх боків спрямувалися на кого-, що-небудь
.Він відчував, як на ньому схрещуються десятки поглядів
(М. Стельмах)
;(94)
О́чі потягли́ся / тя́гнуться <Потягну́тися / тягну́тися очи́ма>
до кого – чого
– хтось спрямував погляд на кого-, що-небудь.
Чимало очей німо потягнулися до Леся Якубенка
(М. Стельмах)
;Сяючі очі потягнулися до купи сала й сухарів
(М. Циба)
;– Мене побрехеньками не купиш! – спалахує цибатий, вузькогрудий здоровань і тягнеться очима кудись у зарічанський простір
(Ю. Бедзик)
;О́чі появи́ти (показа́ти)
див.
появля́ти
;(95)
О́чі припа́ли (прикипі́ли) / припада́ють (прикипа́ють) <Припа́сти (прикипі́ти) / припада́ти (прикипа́ти) очи́ма> <По́гляд пропіка́є / пропі́к [на́скрізь (до кісто́к)]>
до кого – чого, перев. чиї, які
– хтось невідривно, пильно і т. ін. подивився на кого-, що-небудь
.Костя знову сміється, а очі несамохіть так і припали до Христі
(А. Головко)
;На якусь хвилину всі скам'яніли, і тільки очі, сповнені жаху, прикипіли до вікон
(А. Шиян)
;Згодом очі мої прикипають до двох крижнів, що залицяються до качки
(Є. Гуцало)
;Закинувши на плечі клумаки, менша валка потягла на Крим. Йшли поміж двох живих стін, і козачі погляди пропікали їх до кісток
(Ю. Мушкетик)
;Я чув зі свого сховку у вишняку, як удома він торгав дверима, і знову прикипав очима до темного квадрата вікна з хрестатою рамою
(Валерій Шевчук)
;(96)
О́чі (рідше очи́ці) [як (так і)] гра́ють / загра́ли
у кого, кому і без дод.
– хто-небудь перебуває в радісному, піднесеному настрої або у збудженому стані
.Вернувся Тимофій уже другим чоловіком: вирівнявся-випрямився, очі грають
(Панас Мирний)
;То закриє
[татарочка]
личко, то відкриє, – А очиці .. Так і грають з-попід брівок темних!(Леся Українка)
;І що ж? Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають...
(М. Хвильовий)
;– Ти вже встав, проснувся? – спитала вона таким любим голосом, що у хлопчика очиці заграли
(Панас Мирний)
;(97)
О́чі розбіга́ються / розбі́глися
чиї, у кого, кому і без дод.
:а)
хтось не може зосередитися, зупинитися на чомусь одному від різноманітності вражень.
– Ходім зі мною до бібліотеки. Глянеш на ті полиці – очі розбігаються
(С. Журахович)
;Тут
[на ярмарку]
раз у раз надбігають жваві та веселі дівчата, вже гроші у них у руці наготовлені платить крамарю, та очі розбіглись(Марко Вовчок)
;– У нас аж очі розбіглися. Он віз чумацький справжній... А он карета золота, у якій митрополитів київських возили
(В. Нестайко)
;б)
(по чому, поміж чого)
хто-небудь швидко, без певної послідовності оглядає щось.
Слуги нічого не казали, тільки їх очі жадібно розбігалися по наставлених на столі наїдках і напитках
(І. Франко)
;Їх очі розбіглися по стінах кімнати, шукаючи здобичі
(Л. Первомайський)
;Відвідувач з солідним виглядом пройшов у кабінет лікаря, але відразу очі в нього розбіглися по всіх стінах і кутках кабінету
(О. Іваненко)
;в)
чийсь погляд, вигляд передає задоволення від чогось побаченого; хтось приємно вражений чимось побаченим.
Дивиться мій Яків на село, аж йому очі розбігаються
(Марко Вовчок)
;Мар'я стояла, дивилася
[на Христю]
– і очі її розбігалися. – От бач! От що значить – до лиця(Панас Мирний)
;Люди з цікавістю поглядали на ці гарненькі, доладно збудовані приміщення. Особливо розбігалися очі Канушевича
(Г. Коцюба)
;Коли Антон побачив коней, вгодованих, як лини, в нього розбіглися очі
(С. Чорнобривець)
;(98)
О́чі ски́нулися / скида́ються
– хтось глянув, звернув увагу на кого-, що-небудь
.Мертва тиша була йому відповіддю. І тільки сотні очей так скинулись на нього, що він зразу обм'як
(М. Стельмах)
;Жовті очі скинулися на нього, ковзнули вбік, уп'явшись у відхилену браму воріт Бессарабського ринку
(О. Ульяненко)
;(99)
О́чі стріля́ють
чиї, куди
– хтось періодично швидко поглядає на кого-, що-небудь.
– Що це у вас таке веселе? – питає ніби знехочу, а в самого очі так і стріляють – то в мене, то в Тетяну
(С. Васильченко)
;Іде
[Юрко]
прямо по стежці, .. косить десь ліворуч та ліворуч – туди очі стріляють, туди увага скерована...(І. Рябокляч)
;Голова молодика відкинута назад, очі стріляють у мій бік ненавистю лютою
(В. Дрозд)
;Очі її стріляли від хати до хати
(Валерій Шевчук)
;(100)
О́чі [так і] засвіти́лися (засвіти́ли, заіскри́лися, заіскри́ли і т. ін.) / сві́тяться (засві́чуються, загоря́ються і т. ін.) <В оча́х засвіти́лося (заіскри́лося)> / сві́титься (засві́чується, загоря́ється і т. ін.)>
чиї, у кого і без дод.
– чий-небудь погляд, вираз обличчя передав щось (певне почуття, радість, надію і т. ін.).
Трохи не застрибало хлоп'я з радощів, очі засвітили, заіскрили
(Панас Мирний)
;Очі в Галі засвітилися якоюсь рішучістю
(С. Васильченко)
;Очі його заіскрились. – Знаєш що, Дашо, їдьмо разом. Ти така хороша
(С. Журахович)
;Його очі світились ласкавими наївними вогниками
(Б. Антоненко-Давидович)
;Філька затихає, підводить голову, вдивляється в бік млина. Там тихо й спокійно. В його очах засвічується надія
(А. Шиян)
;(101)
О́чі тума́няться слі́зьми́ (сльоза́ми)
чиї, які
– хтось готовий заплакати, починає плакати.
Старі козацькі очі не раз туманились сльозами
(С. Васильченко)
;Орися зіскакує з лави, очі її туманяться слізьми. Вона швидко підходить до Тимка
(Григорій Тютюнник)
;Він схилився на руки, щоб ніхто не бачив, як туманяться слізьми очі гордого Святославича...
(В. Малик)
;Па́дати / впа́сти в оча́х
див.
па́дати
;Па́сти очи́ма (о́ком, зо́ром, по́глядом)
див.
па́сти
1
;Па́сти о́чі
див.
па́сти
1
;Па́че о́ка
див.
па́че
;Пекти́ очи́ма
див.
пекти́
;Пеньо́к (пень) з очи́ма
див.
пеньо́к
;Перебіга́ти / перебі́гти очи́ма (по́глядом)
див.
перебіга́ти
;Перево́дити / перевести́ о́чі (по́гляд)
див.
перево́дити
;Перемовля́тися / перемо́витися очи́ма
див.
перемовля́тися
;Пе́сти́ти очи́ма (по́глядом)
див.
пе́сти́ти
;Пи́ти очи́ма
див.
пи́ти
;Підво́дити (підно́сити) / підвести́ (піднести́) о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)
див.
підво́дити
;Піднести́ся в оча́х
див.
підно́ситися
;Підно́сити (підніма́ти) / піднести́ (підня́ти) в оча́х (рідше пе́ред очи́ма)
див.
підно́сити
;Піт залива́є / зали́в о́чі (лице́, обли́ччя і т. ін.)
див.
піт
;Піти́ (погна́ти) світ за́ о́чі (за очи́ма, у світ, світи́ і т. ін.)
див.
піти́
;Плига́ти у ві́чі
див.
плига́ти
;Плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т. ін.)
див.
плюва́ти
;Поба́чити на [свої́ (вла́сні)] о́чі <Поба́чити свої́ми (вла́сними) очи́ма>
див.
поба́чити
;Побі́гти очи́ма (по́глядом)
див.
побі́гти
;Побли́скувати [очи́ма (о́ком)]
див.
побли́скувати
;Поверну́ти очи́ма
див.
поверта́ти
1
;Поверта́ти / поверну́ти о́чі
див.
поверта́ти
1
;Пово́дити / поводи́ти (повести́) очи́ма (о́ком, по́глядом і т. ін.)
див.
пово́дити
1
;Пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі)
див.
пога́ний
;Поглина́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
поглина́ти
;(102)
По́за (за) очи́ма,
перев. зі сл.
– компрометувати
, патякати
і т. ін.за відсутності того, про кого йдеться
.Тут вони на волі перечитували усякі нові книжки, й наукові, й контрабандні, обмірковували перечитане .. за очима своїх консервативних батьків
(І. Нечуй-Левицький)
;– Я заступаю місце господаря і не позволю, щоби поза його очима ти компрометував його перед його домашніми
(І. Франко)
;– Я до челяді піду .. – Ще чого бракувало! Побачить хто з гостей, то й патякатиме поза очима!
(М. Стельмах)
;Позича́ти / пози́чити оче́й у Сірка́ (Рябка́, во́вка і т. ін.)
див.
позича́ти
;Пока́зуватися / показа́тися на о́чі
див.
пока́зуватися
;Покла́сти о́ко
див.
покла́сти
1
;Полу́да на о́чі впа́ла
див.
полу́да
;Помутні́ло / мутні́є в оча́х (голові́)
див.
помутні́ти
;(103)
По о́чі
– дуже, сильно, повністю.
Зморшкуватий, зарослий по очі рудявим волоссям двадцятип'ятирічний Стефанович мав вигляд чоловіка не набагато молодшого за сорокавосьмирічного Тененику
(Ю. Хорунжий)
;Ще за пів години, промоклий до рубця й по очі заліплений снігом, він усвідомив, що не бачить куди йому йти
(Ю. Андрухович)
;Кожної хвилини, коли ми розважаємося, працюємо, по очі занурені у власне упорядковане життя, в решті світу, заселеному людьми, кояться страшні злочини, які теж нас стосуються
(Г. Пагутяк)
;Попада́тися / попа́стися на о́чі
див.
попада́тися
;Пора́дувати о́ко (о́чі)
див.
пора́дувати
;Пори́ну́ти зо́ром (по́глядом, очи́ма)
див.
порина́ти
;Порожне́ча в оча́х
див.
порожне́ча
;Пострі́лювати очи́ма (очи́цями)
див.
пострі́лювати
;Потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т. ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т. ін.) на о́чі
див.
потрапля́ти
;Появля́ти / появи́ти на о́чі
див.
появля́ти
;Появля́ти / появи́ти о́чі
див.
появля́ти
;Пра́вда о́чі ко́ле
див.
пра́вда
;Прики́нути / прикида́ти о́ком [на о́ко]
див.
прикида́ти
3
;Прикипа́ти / прикипі́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром)
див.
прикипа́ти
;Прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір)
див.
прико́вувати
;Прили́пнути очи́ма
див.
прилипа́ти
;Примі́ритися / приміря́тися о́ком (очи́ма)
див.
приміря́тися
;Припада́ти / припа́сти до о́ка
див.
припада́ти
;Припа́сти очи́ма (зо́ром, по́глядом)
див.
припада́ти
;Прироста́ти очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
прироста́ти
;Притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т. ін.)
див.
притяга́ти
;Приці́люватися / приці́литися о́ком
див.
приці́люватися
;Пробіга́ти / пробі́гти очи́ма
див.
пробіга́ти
;Прово́дити / провести́ очи́ма (по́глядом)
див.
прово́дити
;Прогле́діти (прогля́діти, продиви́тися) [всі] о́чі
див.
прогле́діти
;Продивля́ти / продиви́ти о́чі
див.
продивля́ти
;Продира́ти / проде́рти о́чі
див.
продира́ти
;Проїда́ти по́глядом (очи́ма)
див.
проїда́ти
;Пройма́ти / пройня́ти о́ком (очи́ма, зо́ром, по́глядом)
див.
пройма́ти
;Пройти́ / прохо́дити пе́ред очи́ма (зо́ром)
див.
прохо́дити
;(104)
Про лю́дське́ (рідше чуже́) о́ко <Для лю́дсько́го о́ка>
:а)
відповідно до норм поведінки, моралі; заради пристойності, для порядку.
– Ну, начувайся! – .. Шаблій погрожував для годиться, про людське око
(Д. Бедзик)
;Як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям
(А. Іщук)
;Оксен батькове женихання не заперечував. Але старий не вірив у те і вважав, що син схвалює женихання тільки про людське око, а в душі ненавидить і осуджує його
(Григорій Тютюнник)
;Михайлові так здавалося: тільки-но помер Франко, як австрійський уряд цілком перестав, хоча б для людського ока, рахуватися з українцями
(Р. Іваничук)
;б)
для створення, підтримання певного враження, думки про кого-, що-небудь; удавано, напоказ.
Не працюйте тільки про людське око, немов чоловіковгодники, а як раби Христові чиніть від душі волю Божу
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;– Лисячий він хвіст, а не людина. Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює
(З. Тулуб)
;Чарлі вижив.., – що ж, гаразд! В сурми сурмити нема чого, але про чуже око слід виявити гарячу радість
(М. Дашкієв)
;в)
щоб притупити чию-небудь пильність, приховати щось.
“А може, і не тиф зовсім? Може, це тільки про людські очі, а насправді...” Він аж скрипнув зубами і таки не дав прорватися в свідомості отій жахливій думці
(А. Головко)
;Мар'ян, лише для людського ока, промацує руками перший мішок. З нього вибиваються важкі форми полумисків, глечиків, горнят
(М. Стельмах)
;г)
удаваний, несправжній і т. ін.
Якима Демченка в лісі знайдено з розтятою головою... а всі подумали, що це татарва справила... а не той, хто був йому про людське око приятелем...
(Б. Грінченко)
;Ліс стояв безкраїй і мовчазний. Але та мовчанка була лише про людське око. Лісом ішла весна, тепла, ніжна
(Ю. Збанацький)
;Прома́цувати / прома́цати очи́ма (по́глядом)
див.
прома́цувати
;Проми́ти о́чі
див.
промива́ти
;Промі́рювати (проміря́ти) / промі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом, по́глядами)
див.
промі́рювати
;Пропада́ти / пропа́сти з оче́й
див.
пропада́ти
;Пропіка́ти / пропекти́ очи́ма (по́глядом)
див.
пропіка́ти
;Прополі́скувати / прополоска́ти о́чі
див.
прополі́скувати
;Просві́чувати очи́ма [на́скрізь]
див.
просві́чувати
1
;Простроми́ти по́глядом (очи́ма)
див.
простро́млювати
;Протира́ти / проте́рти о́чі
див.
протира́ти
;Прочища́ти / прочи́стити о́чі
див.
прочища́ти
;Пря́сти / запря́сти очи́ма
див.
пря́сти
2
;Псо́ві о́чі продава́ти / прода́ти
див.
продава́ти
;Пуска́ти (посила́ти) / пусти́ти бі́сики (ґе́дзики) [очи́ма (о́ком)]
див.
пуска́ти
;Пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пил, пилю́ку)
див.
пуска́ти
;Пуска́ти / пусти́ти ману́ [у ві́чі]
див.
пуска́ти
;Пуска́ти / пусти́ти о́ко (по́гляд)
див.
пуска́ти
;Пуска́ти / пусти́ти сльозу́ (слі́зку, слі́зки і т. ін.) з оче́й
див.
пуска́ти
;Пуска́ти / пусти́ти тума́н (туману́) [у ві́чі]
див.
пуска́ти
;Ра́дувати о́ко
див.
ра́дувати
;Рва́ти о́чі
див.
рва́ти
;Рі́зати о́ко (о́чі)
див.
рі́зати
;Рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)]
див.
рі́зати
;Роби́ти / зроби́ти вели́кі о́чі
див.
роби́ти
;Роби́ти страшні́ о́чі
див.
роби́ти
;Розви́днітися (розви́днитися) в голові́ (в оча́х)
див.
розвидня́тися
;Розво́дити / розвести́ очи́ма
див.
розво́дити
;Розв'я́зувати / розв'яза́ти о́чі
див.
розв'я́зувати
;Роззу́ти о́чі
див.
роззува́ти
;Свердли́ти (просве́рдлювати, прони́зувати, прошива́ти, діря́вити і т. ін.) / просвердли́ти (посвердли́ти, прониза́ти, проши́ти, пробура́вити і т. ін.) очи́ма (по́глядом)
див.
свердли́ти
;(105)
Сві́же о́ко
– той, хто бачить когось, щось уперше.
– Дещо потребує, сказати б, перевірки на свіжій людині. Треба, так би мовити, свіжого ока. Може, я десь помиляюся і не можу цього помітити
(Ю. Смолич)
;Певне, дуже вже страшними були ми
[військовополонені]
для свіжого ока(В. Козаченко)
;– Наступного разу, – запропонувала Кароліна, – на гуртівню я піду, свіже око в цій справі не завадить
(Г. Вдовиченко)
;(106)
Сві́жим о́ком,
зі сл.
– глянути
, подивитися
і т. ін.не так, як раніше, як інші; по-новому.
Яворницький познайомив Пату з експонатами, повів до етнографічного залу. – Ану, гляньте своїм свіжим оком, чого тут не вистачає?
(І. Шаповал)
;Хай відлежиться, а він відсторониться від написаного і ще раз, повернувшись до рукопису, подивиться на нього свіжим оком
(Б. Левін)
;– Можливо, ви свіжим оком глянете на мій задум
(О. Бердник)
;Свіну́ти (свіркону́ти) очи́ма
див.
свіну́ти
;Світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся)
див.
світ
1
;Світ за́ очі
див.
світ
2
;Світи́ти в о́чі
див.
світи́ти
;Світи́ти / засвіти́ти очи́ма (о́ком, білка́ми)
див.
світи́ти
;Світ кру́титься пе́ред очи́ма (в оча́х)
див.
світ
2
;Світ [мої́х] оче́й! <Мій сві́те [бі́лий]!>
див.
світ
1
;Світ поме́рк в оча́х
див.
світ
2
;Свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли) <Сто свічо́к в оча́х засвіти́лося>
див.
сві́чка
;Си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й]
див.
си́пати
;Сіль тобі́ в о́ці (в о́чі)
див.
сіль
;Сіль тобі́ на язи́к [, печи́на в зу́би (у ві́чі)]
див.
сіль
;Скида́ти / ски́нути о́ком (очи́ма, по́глядом, зо́ром і т. ін.)
див.
скида́ти
;Скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й
див.
скида́ти
;Ски́нути [своє́] о́ко
див.
скида́ти
;Ски́нутися / скида́тися очи́ма
див.
скида́тися
;Скі́льки [й] о́ка
див.
скі́льки
;Скі́льки о́ком ки́неш (кинь, доки́неш, згля́неш і т. ін.)
див.
ки́дати
;Скі́льки сяга́в / сягне́ зір (по́гляд, о́ко)
див.
зір
;Склепи́ти (рідко сплю́щити) о́чі наві́ки (наза́вжди́)
див.
склепля́ти
;Склепи́ти (сплю́щити) о́чі
див.
склепля́ти
;Ско́взати / сковзну́ти очи́ма (по́глядом)
див.
ско́взати
;Скреса́ти о́чі
див.
скреса́ти
3
;Сли́хом слиха́ти [, ви́дом (у ві́чі) вида́ти]! <Ви́дом вида́ти, сли́хом слиха́ти!>
див.
слиха́ти
;Сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х (в о́ці, рідко на ві́ях)
див.
сльоза́
;Сльо́зи кру́тяться (сльоза́ кру́титься) в оча́х
див.
сльоза́
;Сльо́зи (слі́зоньки) залива́ють / залили́ о́чі
див.
сльоза́
;Смерть загляда́є (ди́виться, зазира́є і т. ін.) / загля́нула (подиви́лась, зазирну́ла і т. ін.) в о́чі
див.
смерть
;Смія́тися в [живі́] о́чі (ві́чі)
див.
смія́тися
;(107)
Соба́чими очи́ма,
перев. зі сл.
– дивитися
віддано, покірно і т. ін.
Ситник дивився на князя ясними собачими очима
(П. Загребельний)
;Марко вхопився за те обличчя поглядом, відчайдушна надія спалахнула в ньому. Дивився на товмача знизу вгору собачими очима, просив, квилив
(Ю. Мушкетик)
;Барабаш стояв і віддано дивився на нас своїми собачими очима
(Л. Кононович)
;Сон не йде на о́чі (в го́лову)
див.
сон
1
;Сон тіка́є (зліта́є) / уті́к (злеті́в) [з оче́й]
див.
сон
1
;Со́ром їсть (кри́є) о́чі
див.
со́ром
;Спа́сти на о́чі
див.
спада́ти
;Спиха́ти і т. ін. / зіпхну́ти і т. ін. з оче́й
див.
спиха́ти
;Сплива́ти / сплисти́ (спливти́) пе́ред очи́ма (пе́ред о́чі)
див.
сплива́ти
;Спопеля́ти / спопели́ти очи́ма (зо́ром)
див.
спопеля́ти
;Спуска́тися / спусти́тися з оче́й
див.
спуска́тися
;Спусти́ти з о́ка (з оче́й)
див.
спуска́ти
;Ста́вити пе́ред (попере́д) очи́ма
див.
ста́вити
;Ста́ти / става́ти пе́ред я́сні́ о́чі
див.
става́ти
;Стирча́ти (стримі́ти) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х)
див.
стирча́ти
;(108)
Сторо́ннє о́ко
– непричетна до кого-, чого-небудь, незнайома з чимось людина.
Молиться він подумки, не ворушачи навіть губами, щоб .. не помітили сторонні очі
(Б. Антоненко-Давидович)
;Телеграма була .. заплутана і для стороннього ока зовсім не зрозуміла
(О. Іваненко)
;Місія моя була особлива: мав завезти листа луцькому владиці, не дуже звертаючи до себе сторонні очі
(Валерій Шевчук)
;Остерігаючись стороннього ока й перелякано оглядаючись, почав: “Пані Галю, дуже вас прошу. Мусите зробити нам одну послугу...”
(М. Андрусяк)
;Стоя́ти пе́ред очи́ма (в оча́х, пе́ред душе́ю)
див.
стоя́ти
;Стоя́ти / ста́ти більмо́м [в о́ці]
див.
стоя́ти
;Стра́тити з оче́й
див.
стра́чувати
;Стра́тити о́чі
див.
стра́чувати
;Стриба́ти очи́ма
див.
стриба́ти
;Стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком, рідше по́глядом)
див.
стріля́ти
;Стріча́тися / стрі́нутися (стрі́тися) з очи́ма (по́глядом, по́глядами)
див.
стріча́тися
;Ти́кати (ти́цяти, штрика́ти) / ткну́ти (ти́цьнути, штрикну́ти) в о́чі (у ві́чі) [па́льцем]
див.
ти́кати
1
;Ті́льки дай на о́чі
див.
дава́ти
;Ті́шити (весели́ти) о́ко (о́чі, зір і т. ін.)
див.
ті́шити
;Тремтя́ть сльо́зи на оча́х
див.
сльоза́
;Трима́ти на о́ці
див.
трима́ти
;Тума́н в (на) оча́х
див.
тума́н
1
;Тума́н застила́є / застели́в о́чі
див.
тума́н
1
;Тьма́риться / потьма́рилося в оча́х (у голові́)
див.
тьма́ритися
;У ві́чі (в о́чі, ви́дом) не вида́ти
див.
вида́ти
;У ві́чі (в о́чі) штрика́ти
див.
штрика́ти
;У [всі] [свої́] чоти́ри о́ка <У че́тверо оче́й>
див.
чоти́ри
;Уда́рити в о́чі (у ві́чі)
див.
ударя́ти
;Узя́ти о́чі на (в) се́бе
див.
узя́ти
;Ути́рити о́чі
див.
ути́рити
;Утіша́ти о́ко (зір)
див.
утіша́ти
;Ухопи́ти очи́ма
див.
ухо́плювати
;Учепи́тися по́глядом (очи́ма)
див.
учепи́тися
;(109)
Хазя́йське о́ко
– господарський, дбайливий нагляд, догляд.
Пропадало добро без хазяйського ока
(М. Коцюбинський)
;Що може загрожувати цим степам, цим неймовірним чорноземам, цим благословенним просторам? Сюди тільки дбайливих рук, хазяйського ока, розуму, техніки – і ця земля прогодує цілу планету
(О. Гончар)
;Хазя́йським о́ком огля́нути (оки́нути) / огляда́ти (окида́ти)
див.
огляда́ти
;Хова́ти / схова́ти о́чі (по́гляд)
див.
хова́ти
1
;Хова́тися від лю́дсько́го о́ка (від лю́дськи́х оче́й)
див.
хова́тися
1
;Ходи́ти з те́мними очи́ма
див.
ходи́ти
;Хоч [би] одни́м о́ком гля́нути (подиви́тися)
див.
гля́нути
;Хоч би [тобі́] о́ком (ву́сом, брово́ю) моргну́ти
див.
моргну́ти
;Хоч в о́ко (в о́чі, у ві́чі) стрель
див.
стріля́ти
;Хоч в о́ко дай
див.
дава́ти
;Хоч о́ко (о́чі) ви́коли (рідше ви́бий, ви́йми, ви́бери, повико́люй і т. ін.),
див.
вико́лювати
;Цві́кати (цві́ркати, цвірі́нькати) / цві́кнути в ві́чі (в о́чі)
див.
цві́кати
;Чарува́ти зір (по́гляд, о́чі)
див.
чарува́ти
;Чо́рно пе́ред очи́ма
див.
чо́рно
;Чо́ртики в оча́х
див.
чо́ртик
;Ша́рити (шука́ти) очи́ма
див.
ша́рити
;(110)
Широ́кі о́чі
– дуже розширені очі (перев. від здивування, страху і т. ін.).
Вона з виглядом зацькованого звірка, з широкими від жаху очима, забилась по хаті, шукаючи виходу
(М. Коцюбинський)
;З пальця йому текла кров, губи дрижали, .. очі були широкі, напружені, дикі
(В. Винниченко)
;Як сомнамбула, проходить княжна Вікторія. Даша й Хома широкими очима, безмовно супроводять її
(Я. Мамонтов)
;Ольга злякано дивилась на нього широкими, застиглими очима
(О. Копиленко)
;Щеза́ти / ще́знути з оче́й
див.
щеза́ти
;(111)
Щоб (аби́) [і (й)] о́чі не ба́чили (розм. не ви́діли)
кого, чого і без дод., перев. зі сл.
– мої
, несхв.уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чогось; геть
.– А йди ти від мене, аби тє
[тебе]
й очі мої не виділи(Г. Хоткевич)
;– Убийте і мене, іроди, щоб мої очі не бачили цього горя!
(В. Малик)
;– Вимітайся з-перед меї
[моєї]
хати, щоб ні мої, ні людські очі не бачили твого смердючого подобія(В. Лис)
;Як зіни́цю о́ка (рідко в о́ці)
див.
зіни́ця
;Як з о́ка ви́пав
див.
випада́ти
;[Як (мов, на́че і т. ін.)] полу́да (рідше лу́да, облу́да) з оче́й спада́є (опада́є, сплива́є і т. ін.) / спа́ла (опа́ла, спливла́ і т. ін.) <Лу́да (полу́да) розпа́лася (розпаде́ться) на оча́х>
див.
полу́да
;[Як (мов, ні́би і т. ін.)] більмо́ (більмо́м) на (в) о́ці
див.
більмо́
;Як (мов, ні́би і т. ін.) в о́ко вліпи́ти <Вліпи́ти в са́ме о́ко>
див.
влі́плювати
;(112)
Як (мов, ні́би і т. ін.) із зав'я́заними очи́ма,
зі сл.
– ходити
, блукати
і т. ін.не розбираючись, не орієнтуючись у чомусь, не маючи потрібних знань, потрібного досвіду.
Припам'ятайте собі: скільки ви ночей не доспали, скільки праці згубили через те, що ходите, здається, і вдень, а мов з зав'язаними очима – во тьмі?!
(М. Коцюбинський)
;То бувало ніби з зав'язаними очима блукали, танцювали на одному місці, за своїм горем і світу ясного не бачили
(І. Цюпа)
;(113)
Як (мов, ні́би і т. ін.) о́ка (о́ко) [в ло́бі (в голові́)],
зі сл.
– берегти
, доглядати
, пильнувати
і т. ін.дуже старанно, дбайливо і т. ін.
– Буду, – каже
[Василь],
– тебе, моя зозуленько, як ока берегти(Г. Квітка-Основ'яненко)
;– А вже що за вірний лісник був з нього, так і не сказати; лісу доглядав, наче свого ока
(О. Кониський)
;– Повдавались
[дочки]
в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежину, як ока в лобі(І. Нечуй-Левицький)
;– Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові
(Юліан Опільський)
;Бог – захист мій у кожен день і мить. Огорне радістю, зніме розпуку, Як око, берегтиме і навчить
(В. Багірова)
;Як (мов, ні́би і т. ін.) по́рох (сіль) в о́ці
див.
по́рох
1
;Як (мов, ні́би і т. ін.) ска́лка на о́ці (скалки́ на оча́х) [бу́ти (сиді́ти)]
див.
ска́лка
;Як (мов, ні́би і т. ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці
див.
пороши́на
;Як (мов, ні́би і т. ін.) у ві́чі (в о́чі) не вско́чити
див.
вска́кувати
;Як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти, клі́пнути і т. ін.)
див.
моргну́ти
;Як у о́ко впав
див.
впада́ти
1
.