СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧИ́ЦІ
, и́ць, мн.
Зменш.-пестл. до о́чі.
[
Кіндрат Антонович
:]
Олесю, голубко, розкрий же очиці!
(М. Кропивницький)
;
Один маленький хлопчик заліз у куток і наляканими очицями поглядає навкруги
(Б. Грінченко)
;
Барабаш, як спійманий на шкоді, злякано закліпав вузькими очицями
(П. Панч)
;
Очиці сяяли червоними вогниками, і вогників було багато, вони були скрізь
(А. Кокотюха)
;
Уляна пішла, підбираючи довге весільне плаття – мимо старої хати, що зяяла пустими очицями вікон, крізь запущений, порослий бур'яном сад
(В. Лис)
;
Телята, поспиравшись до матерів, тулили свої писки до їхніх теплих боків і лише виблискували чорними очицями
(Люко Дашвар)
;
* У порівн.
[
Сербин
:]
Там під тією могилою єсть криниця... вода свіжа, як твій видик, ясна, як твої очиці
(С. Васильченко)
.