СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧИ́СНИК
, а, ч., спец.
1
.
Пристрій, механізм для очищення чого-небудь; очищувач.
Потужні очисники повітря, іонізатори, розпилювачі працювали цілодобово, забезпечуючи підводне місто життєдайним повітрям
(І. Росоховатський)
;
Якби моя бабуся встали, здивувались теж би, що двірник – не людина, як вони вважали, а на склі машини очисни#к!
(Д. Білоус)
.
2
.
Речовина, яку використовують для очищення чого-небудь
.
Для видалення бітумних плям із поверхні двигуна та агрегатів автомобілів очисником зволожують тампон із вати або тканини й протирають ним забруднені місця, не допускаючи підтікань
(з навч. літ.)
;
Рекламований очисник для кухні відмінно позбавляє сильних забруднень та жирних плям будь-які типи поверхонь
(з газ.)
.