СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧЕРЕ́ТЯНИЙ
, а, е.
Прикм. до очере́т.
Почав
[Максим]
помалу оберемками стягати очеретяний лист
(І. Багряний)
;
Пугач облизав ложку, поклав її біля казана на очеретяне листя, утер вуса
(В. Чемерис)
;
Незчувся, як заснув під шерхіт очеретяних мітелочок...
(Г. Тарасюк)
;
Майже слідом, залупавши незграбними розкидистими крилами, злетів довгошиїй, .. очеретяного кольору бугай
(Є. Пашковський)
;
// 
Зробл. зі стеблини або стебел очерету
.
Вона знайшла сухої соломи, згребла її в купку під очеретяною стінкою і запалила
(Б. Грінченко)
;
За школою хрипко й сумовито заграли якісь очеретяні дудки
(С. Васильченко)
;
Це було жалюгідне селище з саманних хатин та очеретяних мазанок
(З. Тулуб)
;
Тільки де-не-де під солом'яними та очеретяними стріхами темніли маленькі, мов грибки, хижки, зведені спішно, невміло – аби перебути зиму
(В. Малик)
.