СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧЕРЕТИ́НКА
, и, ж.
Зменш.-пестл. до очерети́на 1.
Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу .. Закинути
[вудку]
з математичною точністю під якусь далеку очеретинку .. – це було для нього звичайне діло
(М. Рильський)
;
Сіренька маленька пташечка вже прокинулася, вона із спритністю неймовірного акробата перестрибує з очеретинки на кугу, охоплює своїми лапками такісіньку стеблину і гойдається ...
(Остап Вишня)
;
Лідія Андріївна і Наташа здавалися очеретинками в своїх чорних пальтах з довгими креповими вуалями
(З. Тулуб)
;
Коли туман в очах розійшовся, то побачив перед лицем три очеретинки на шворочці – білу, червону та чорну
(Ю. Логвин)
;
* У порівн.
– Хвора вона в тебе! Як віск личенько, а сама, мов очеретинка, хитається... Ну, та ми її тут швидко поправимо!
(М. Старицький)
;
В хату ввійшов молоденький, тонкий, мов очеретинка, татарчук у багатшому, ніж у його одноплемінників, одязі
(В. Малик)
.