СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧЕВИ́ДЯЧКИ
1
, присл., розм.
1
.
Те саме, що очеви́дно 1
.
Йому було очевидячки ніяково
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Де ж це видано в світі, щоб ото очевидячки чуже брати?
(А. Іщук)
;
Нурла опізнився – це було очевидячки
(М. Коцюбинський)
.
2
.
у знач. вставн. сл.
Те саме, що очеви́дно 3
.
Данило вже бігцем рушив що було сили туди, де, очевидячки, зупинився Федосій
(Іван Ле)
;
– Ми, очевидячки, не знаємо остаточно, i добре, що не знаємо, яку крiпость... яку мiру сили фiзичної i духовної вiдпустив нам Господь
(Р. Федорів)
;
Зринав то з одного, то з другого місця божевільний лемент, очевидячки, птаха перелітала з місця на місце
(Ю. Мушкетик)
.