СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧЕВИ́ДНО
.
1
.
Присл. до очеви́дний.
[Юда
(очевидно імпровізує пародію на чиюсь промову):
]
Жий
[живи],
рибонько!
(Леся Українка)
;
Збірка “Шуми весняні” досить очевидно відбила прагнення М. Івченка зберегти свою особистість десь у мріях
(з навч. літ.)
.
2
.
у знач. пред.
Ясно, зрозуміло
.
Для мене очевидно, що Ви не бережетесь, не слухаєте, певно, добрих порад
(М. Коцюбинський)
;
Одне очевидно: в парку я довгенько пробув. Це видно по сонцю
(П. Запаренко)
;
Коли я вгледіла Йостекову постать, мені стало очевидно: це я приходжу на зустріч з ним востаннє
(Любко Дереш)
.
3
.
у знач. вставн. сл.
Мабуть, певно
.
Боярин, очевидно, завагувався
[завагався],
але лиш на хвилю
(І. Франко)
;
Це був, очевидно, запізнілий виводок
[каченят],
що не вбився ще в колодочки й не вмів літати
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Десь надсадно, як на заріз, ревіло теля, очевидно, загубивши матку
(Григорій Тютюнник)
;
Він знову побачив, як до автобуса наблизився знайомий дідусь із газетою, потім молодиця з кошиком, з якого виглядав гусак, потім дівчина, студент, школяр, якому, очевидно, було стільки ж років, як і Жені
(Є. Гуцало)
;
Буря, очевидно, вщухала, і, хоч море й далі залишалося бурхливим, вітер слабнув, повільно змінюючись на західний
(П. Соколовський, пер. з тв. Ж. Верна)
.