СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧАРУВА́ТИСЯ
ОЧАРО́ВУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ОЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим і без дод., заст.
Зачаро́вуватися (у 1 знач.)
.
Політиками не можна очаровуватися. До них завжди треба ставитися прискіпливо
(з газ.)
;
Хто з нас бував у Львові та у Відні і мав нагоду пізнати теорію і практику студентів-русинів радикального напрямку, то не так уже дуже очарувався
(І. Франко)
;
Я не знав, що відповісти. І справді: відки ж я знаю, що генерал Ванновський – чесна й порядна людина? Чому це я так моментально очарувався..?
(Г. Хоткевич)
;
Вася Равлик хотів чогось трохи й незвичайного, хотів дівчиною очаруватися, трохи в ній і богиню бачити, таємницю з кількома невідомими
(Валерій Шевчук)
.