СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОЧАРО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ОЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, чим і без дод., заст.
Зачаровувати (у 2 знач.)
.
Про недолю свою до кінця він не встиг розказати. Як не спускає людина очей із співця, що, богами Навчений, смертних чудовим своїм очаровує співом
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
;
А ще гірше зза#молоду Гадину кохати. Очарує зміїними Карими очима...
(Т. Шевченко)
;
Він сам не пам'ятає, коли і як та чудовна краса очарувала його
(Панас Мирний)
;
– Не дивуюсь, що він
[Максим]
очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!
(І. Франко)
;
Не спи, не спи, тебе я очарую і наяву побачиш дивний сон
(Леся Українка)
.