СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
О́ЦТОВИЙ
, а, е.
Прикм. до о́цет.
Від нього
[Шкурупія]
так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту
(Григорій Тютюнник)
;
Лікар згадував оцтовий присмак води з колонки за площею, звідки за північ повертавсь до готелю
(Є. Пашковський)
;
// 
Який містить оцет або змочений в оцті
.
Вдень я збивав татові температуру, накладаючи на чоло і зап'ястя оцтові компреси
(Т. Прохасько)
;
– Печінка по-баварськи з білим оцтовим соусом – моя коронна страва
(Любко Дереш)
.