СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОЦІ́НЩИК
, а, ч., заст.
Оцінник
.
– У таких справах, знаєте, хто найкращий оцінщик? Народ!
(Панас Мирний)
;
Се заробітчани... Вони повинні продать себе, бо дома жде їх невиплачена дань “обществу”, ждуть оцінщики, ждуть земські, урядники
(В. Винниченко)
;
Випроставшись на бочці, на велику втіху присутніх, він, наслідуючи оцінщика аукціону, вигукнув: – Більше ніхто його
[засудженого]
не хоче
[врятувати]
?
(П. Тернюк, пер. з тв. В. Гюго)
.