ОЦІНИ́ТИ
див.
оці́нювати
.ОЦІ́НЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ОЦІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, ОЦІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
1
. Визначати ціну кому-, чому-небудь, вартість когось або чогось
. Посипались питання практичного характеру .. – Як же буде з тим, що тепер у нас? – Хто оцінюватиме наші теперішні хати і все інше?
(Мирослав Ірчан)
;На цій вулиці алмази з усього світу перетворювалися на діаманти. Тут їх накопичували, оцінювали, зважували, шліфували й огранювали
(Ю. Андрухович)
;Приїхав становий, узяли її теличку, оцінували й продали різникові
(Панас Мирний)
;Коли ж лівійці оцінили їхній виріб надто дешево, карфагеняни все одно вертаються на корабель, але не торкнувши ні товар, ні золото
(І. Білик)
.2
. Визначати якості, цінність, достоїнства і т. ін. кого-, чого-небудь
. Чубенко тримав у руці ковану з заліза троянду, оцінював її оком середньовічного цехового майстра
(Ю. Яновський)
;Оболонська по-селянському, всебічно оцінювала невістку. Вона і красива, вона і здорова, і розумна, і роботяща
(Ю. Збанацький)
;Далі Іван Остапович коротко оцінював роботи майбутніх слюсарів, агрономів, шоферів, капітанів далекого плавання, археологів, садівників
(Є. Доломан)
;– Я була б дуже щаслива, якби дорога начальниця побачила його, оцінувала й дала мені пораду
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Карпо
:]
Спасибі, що оцінувала мою працю(І. Карпенко-Карий)
;Грузинські вина міг оцінити тільки такий гурман, як я
(Ю. Винничук)
;//
Складати уявлення, робити висновок про кого-, що-небудь, визначати суть, характер, значення, роль і т. ін. чогось
.Семен Григорович звик кожну річ і кожне явище оцінювати всебічно, з усіх поглядів
(Л. Дмитерко)
;Я сам адміністратор і вже трохи навчився оцінювати господарів кабінетів по їхніх приймальнях
(Ю. Мушкетик)
;Бувши насамперед лікарем, тверезо оцінював свої шанси на одужання
(А. Кокотюха)
;Він полюбив їх
[слова],
оцінував їхню роль й перейнявся до них пошаною(В. Підмогильний)
;Саїд і без слів повнотою оцінував той погляд
(Іван Ле)
;Брянський одразу розгадав маневр противника й оцінив усю глибину небезпеки
(О. Гончар)
.(1)
Оці́нювати / оціни́ти (оцінува́ти) го́лову
чию
– призначати винагороду за спіймання або знищення кого-небудь
.– Чи ми вже й справді прогнівили Бога? Чи ми вже здобич для чужих сваволь? То хану дай за себе відкупного, то голову оцінює король!
(Л. Костенко)
;[
Олізар
:]
Вчора у городі збирався сеймик, оцінували вже там твою голову, мій друже(С. Васильченко)
;– Мені краще було б не потикатися на люди. Адже мою голову оцінили в скількись там рупій...
(М. Дашкієв)
;– Ти думаєш, що пішов за простого козака? Ні, голубе, твою голову оцінили в дві тисячі червінців
(М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя)
.