СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТЬМА́РИТИ
ОТЬМА́РЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ОТЬМА́РИТИ, рю, риш, док., рідко.
1
.
що.
Покривати мороком, темрявою; затемнювати (у 1 знач.), затьмарювати (у 1 знач.)
.
Колючі будяки, .. кучеряві коров'яки – все тягнеться, випирається до золотого сонця, шумить буйною дібровою, отьмарює ясний світ
(С. Васильченко)
.
2
.
кого, що, перен.
Позбавляти здатності усвідомлювати свої дії, вчинки; запаморочувати
.
Події розвивалися надто загрозливо, ніхто не в силі вгамувати хлопців – розпалені пристрасті отьмарили голови
(К. Гордієнко)
;
// 
що.
Робити що-небудь безрадісним, тяжким
.
Брат їй нічого не сказав про себе, не встиг чи навмисне втаїв, щоб одразу з порога не отьмарити зустріч
(О. Гончар)
.