СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТЯ́МИТИ
ОТЯ́МЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ОТЯ́МИТИ, млю, миш; мн. отя́млять; док., кого, що.
Приводити до тями, повертати до реальності; опам'ятовувати
.
Розмовляючи, Гриць розмахував руками та підвищував голос, забуваючи, що він не в лісі. Аж Григорій мусив його отямлювати та ще й брати під руку
(І. Багряний)
;
Другий кухоль зимної води його остаточно отямлював, і він, уже облизуючись та плямкаючи губами, цікавився, що там на сніданок
(Ю. Винничук)
;
Отямив його крик півня, що несподівано закукурікав майже над головою, нагадуючи, що вже близьке світання
(У. Самчук)
;
Але повчання Омеляна не отямило парубка – нетерпляче підвів голову, випростався усім тілом: – І вам бажаю цієї науки
(М. Стельмах)
;
– Я ж до нього як до людини, – аж застогнав Тритузний .. – Старався отямити окаянну душу
(О. Гончар)
.