СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТЯ́ГУВАТИСЯ
ОТЯГА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, ОТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал.
1
.
Відставати (у 2 знач.), затримуватися (у 2 знач.); не поспішати
.
Рушили на схід, як хмара, Що свій висипала град; Лиш Кончак мов отягався, Якось позаду лишався, Мовби з милим чим прощався
(І. Франко)
;
// 
Опиратися (у 3 знач.), огинатися (у 1, 2 знач.)
.
– Ідіть ви, куме Сафате. – Ні, йдіть ви, куме Семене, – отягався Сафат, бо... боявся Стрибога
(Л. Мартович)
;
І догнав, і вхопив її за руку, і почав тягти її з собою. Вона спочатку тільки отягалася та пищала
(Т. Осьмачка)
.
2
.
Зволікати (див. зволіка́ти
2
2), вагатися
.
– Вже час би його
[Романа]
й оженити. Щось він дуже загулявся та загаявся .. – Ой, загаявся, батюшечко! Я сама це знаю. Все чогось отягується та й отягується
(І. Нечуй-Левицький)
;
Гетьман сам не поїхав, покликавшися на хворобу .. З листом же до шведського короля все ще отягався, аж поки старшина не напосілася і лист не був написаний
(Г. Хоткевич)
;
Мартин .. звернувся рішуче до Матвія: – А, нічого вам, Матвію, отягатися. Мусимо і то знати, що це наша остання купівля. А діло зробити треба
(У. Самчук)
.