СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУМА́НЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до отума́нити.
I сила правди, чистоти, свободи Базар-Єрусалим опанувала І лжею отуманені народи Культурою новою осіяла
(П. Куліш)
;
І нічого не розуміла
[Маруся]
і нічого не хотіла розуміти. Вдень ходила, мов уночі, вся отуманена, вся в радощах
(Г. Хоткевич)
;
Дарка отуманена, принижена до самої землі, стримує сльози, що виходять на очі
(Ірина Вільде)
;
Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося
(С. Журахович)
.