СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТРЯ́ХУВАТИЙ
, а, е, діал.
Задирливий, розбишакуватий (у 2 знач.)
.
– А ти не даремно ганиш парубка? – заступилась Христина за Юрія, бо хоч він був і отряхуватим хлопцем, але ще ні одна дівчина не зобижалась на нього, хіба що Зося
(М. Стельмах)
;
Колону .. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман
(О. Гончар)
;
// 
Жвавий, рухливий
.
Лукаве, отряхувате личко .. привітно схилилось до самого мого вуха
(С. Васильченко)
.