СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТРУ́Я
, ї, ж., діал.
Отрута
.
– Це – недобра квітка: на вигляд вона дуже принадна, але віддих її – отруя
(Н. Королева)
;
Цілюще зілля, отруї, дання – все знала баба. І мене навчила
(Л. Костенко)
;
Йому здавалось.., що якась немилосердна рука з корінням вириває з його серця дорогі, чисті і світлі чуття, а в пороблені через те рани вливає гірку отрую ненависті та погорди до людей
(І. Франко)
;
Як безсильна дитина, протягнув до неї руки. – Ходи! – Не можу, бо ти отруя!
(В. Стефаник)
.