ОТРУ́ТА
, и, ж.
1
. Речовина, здатна спричинити отруєння живого організму або його смерть
. Замфір бачив, як возили на Прут важкі залізні бочки. – Отрута, отрута, – шептали молдувани
(М. Коцюбинський)
;Патер спустив додолу очі, приховуючи радість: отрута почала впливати
(З. Тулуб)
;Своїми стрілами, змащеними отрутою кураре, наганяли
[воїни]
страх на всю округу(Ю. Бедзик)
;Вона стала свідком передсмертної агонії бездомного пса, якому хтось підсипав отрути
(С. Андрухович)
; * Образно.
Всіх зчарувало воно
[щастя]
навіки, і чари його були отрута. Воно летючою зорею падало в серце і починало горіти(Леся Українка)
; * У порівн.
Вже якось до цього й прижилось горе, не таким здавалось, як першого року, а це знову скаламутило всю душу, отрутою поповзло в кожний закуток, де є жива кров
(М. Стельмах)
;//
перен.
Хтось або щось, що нестримно вабить до себе, позбавляючи спокою
.[
Зінька
:]
Ох, Романе! отруто ж ти моя!.. .. Не зможу ж, не зможу відірвати тебе від серця!..(М. Кропивницький)
;От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... Але признаюся: в малій головці Уже тоді жила отрута рим!
(М. Рильський)
;Незчувся він, як напився очима отрути любовної і собі на горе жагуче в красуню закохався
(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
;//
перен.
Хтось або щось, що згубно впливає на кого-, що-небудь, морально розкладає, розбещує когось
.Не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;Софія читала і впивала в себе тонку отруту заздрощів та гіркого жалю
(Леся Українка)
;Ти не маєш абсолютної певності, ятрила його думка, якби мав її, чи могла б я в тобі виникнути, нікчемний хвалько! Я отрута, і ти дозволяєш мені жити в собі
(В. Підмогильний)
;Тяжкі сумніви .. у нього враз розвіялися, тільки-но він залишив задушний льох в'язниці. Ніби в його повітрі були якісь справжні бактерії отрути духу...
(Д. Бузько)
.2
. перен.
Злість, ненависть
. Хоч тряслися руки старого писаки, хоч бризкало перо, одначе з-під його
[нього]
отрута на папері зосталася(Панас Мирний)
;– Походжай, доню, та насіннячко лузай! – промовила Прокоповичка ласкаво, але з отрутою в словах
(І. Нечуй-Левицький)
;Погано в цьому колi, де все скрипить люттю, пашить ненавистю i дихає отрутою
(Р. Андріяшик)
.(1)
Тру́пна отру́та
– отруйна речовина (токсин), що утворюється під час трупного розкладання
.Вони
[щури]
побачили портфель, прийшли, понюхали .. й здохли на місці. Може бути, що портфель був зроблений з погано вичиненої шкури і тому в йому [ньому]
була трупна отрута(В. Самійленко)
;Мертвяки до того часу вже почали б розкладатися і забруднювати копальні трупною отрутою
(В. Єшкілєв)
;(2)
Швидкоді́йна (рідко швидкоді́юча) отру́та
– токсична речовина, дія якої починається від кількох хвилин до кількох годин після введення
.Бачив у кожній простягненій руці невиразні обриси троянського подарунку, у кожному запропонованому куснику хліба і страви присутність швидкодіючої отрути
(С. Процюк)
;Ціанід калію досі вважають однією з найбільш швидкодійних отрут
(з наук.-попул. літ.)
.