СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТРУ́ЙНИЦЯ
, і, ж.
Жін. до отру́йник.
– Ах, будь ти сам проклятий, ти огиднику, ти кате, ти вбійце! Твоя дочка невинна, твоя дочка мучениця. Отруйниця се я, я, я!
(І. Франко)
;
[
Андромаха
:]
Ні, ти сама була б зо всього винна, не страх, не сором і не меч, а ти, отруйнице..!
(Леся Українка)
;
– Невже ж ти бажаєш, щоб твоя сестра стала отруйницею?
(Юліан Опільський)
;
Север'ян спльовує i розумiє, що трапилося. Отрутою було якесь мастило .. I отруйницею була Серафима
(О. Ульяненко)
.