СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТРУ́ЄННЯ
, я, с.
Дія і стан за знач. отруї́ти і стан за знач. отруї́тися.
– Вас могли б обвинуватити в замаху на отруєння з метою грабунку
(В. Підмогильний)
;
Ми виступаємо проти винищення лісів, проти отруєння річок заводськими стічними водами
(Остап Вишня)
;
Інморте довідався, що готується відлучення його ордену від церкви, і влаштував отруєння папи
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
З дитинства вона розумілася на тих фарбах, знала, як згубно діють вони на організм, але й знала, як рятуватися при отруєнні ними
(М. Старицький)
;
Полковник не зовсім розумів листа майора, бо той диктував цей документ ще під впливом невеличкого отруєння алкоголем
(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
;
Це був поклик помсти .. Це був немилосердний захист своєї віри. І це був порив волі, отруєння безбережною свободою
(М. Дочинець)
.
(1)
 
Харчове́ отру́єння,
мед., хім.
гостре або хронічне захворювання, що виникає внаслідок споживання продуктів, що містять отрути
.
Харчове отруєння супроводжується болем у животі, нудотою, блювотою, що повторюється, діареєю
(з наук. літ.)
;
У лікарні йому промили шлунок і сказали, що це харчове отруєння
(Любко Дереш)
;
(2)
 
Хроні́чне отру́єння,
мед., хім.
отруєння, яке виникає внаслідок тривалого проникнення в організм незначних кількостей отрути
.
Вівсяні крупи вводять до харчового раціону тих, у кого хронічне отруєння свинцем
(з наук.-попул. літ.)
;
Нікотин порушує діяльність нервової системи і при курінні спричинює хронічне отруєння організму
(з навч. літ.)
.