СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТРОКОВИ́ЦЯ
, і, ж., заст.
Дівчинка-підліток
.
Отроковиця білявенька, спітніла, розхристана, з кісками в усі боки, вела та й вела співака чубатого до Мономахового трону
(О. Ільченко)
;
Настуня .. підросла, перетворилася із нескладної, забитої отроковиці в гарненьке дівча
(В. Малик)
;
Син Орла пiдiйшов до гурту отроковиць, вибрав найкращу юнку i сильною рукою прихилив до себе
(В. Рубан)
;
І муз британських небилиці Тривожать сон отроковиці
(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна)
.