СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОТ-О́Т
, присл., розм.
1
.
Ось, зараз, у цю мить
.
Думки мішма йшли у неї в голові, вона почувала тільки, що нове, страшне лихо от-от упаде їй на голову
(Б. Грінченко)
;
[
Любов
:]
Мені здавалось, що от-от я мушу чогось закричати не своїм голосом
(Леся Українка)
;
І жарко й душно... я от-от впаду...
(В. Сосюра)
;
На обкладинці зображено .. орла, котрий, здається, от-от злетить і полетить
(Ю. Андрухович)
.
2
.
Найближчим часом, незабаром
.
Я все думав, що Ліза от-от виїде
(М. Коцюбинський)
;
Коли в березі бродить сік, Сівба – от-от, на тому тижні
(М. Рильський)
;
Вода була темна й каламутна. Урал вже от-от мав розлитися
(З. Тулуб)
;
Старий абрикос от-от рожевим цвітом обцвіте...
(О. Гончар)
;
Поле – як зачарована, сповита в саван красуня, яка от-от схопиться i усмiхнеться людям
(Р. Андріяшик)
;
Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому
(Любко Дереш)
.
3
.
Зовсім близько
.
Часом їй здавалося, що от хтось зазирнув у її віконце, от-от хтось пробіг мимо, от-от хтось стукнув
(Марко Вовчок)
;
Ідуть
[Гордій і Севастян]
... от-от місток... Блищить уже й вода
(Л. Глібов)
.
4
.
рідко.
Ледве-ледве; тільки-тільки
.
Ластівки вились над ставком і от-от не черкались крилом блискучої хвилі!
(М. Коцюбинський)
;
Самоцвіт бере папірчика, розгортає й починає читати. Вигодоване червоне лице його робиться червоніше й червоніше, а очі от-от не вискочать на папірчик
(В. Винниченко)
.
5
.
у знач. част.
Те саме, що так-та́к
1
.
[
Юркевич
:]
Ви хотiли менi щось доручити?
[
Лундишев
:]
От-от! Маленьке, але дуже цiкаве доручення. Буду вам безмежно вдячний!
(І. Кочерга)
;
– Ваш труд дуже важливий, дуже почесний... але все одно його треба полегшити. – От-от! – підхопив батько. – А я хіба про що?
(М. Дашкієв)
;
– Iснують кварки дивнi, зачарованi, iстиннi, красивi... – От-от, правильно
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.