СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ОТОСКЛЕРО́З
, у, ч., вет., мед.
Хронічне захворювання внутрішнього вуха у людини й тварин, за якого руйнується кісткова тканина вушного лабіринту і розвивається глухота
.
Лікування отосклерозу проводять двома методами: застосуванням слухових апаратів або оперативним втручанням – стапедопластикою
(з наук. літ.)
;
При отосклерозі тверда кісткова тканина вушного лабіринту перетворюється на губчасту й руйнується, порушується рухомість слухових кісточок
(з навч. літ.)
.