СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОНОМА́СТИКА
, и, ж.
1
.
Розділ мовознавства, що вивчає власні назви
.
Як показують археологічні дослідження, доповнені свідченнями топонімії та ономастики, на час остаточного розпаду праслов'янської етномовної спільності східнослов'янські племена займали ареали Полісся, басейн Десни, Середню Наддніпрянщину, Волинь, Наддністрянщину, Прикарпаття й Поділля
(з наук. літ.)
;
Українська ономастика потребує фундаментальних етимологічних словників із різних класів пропріальної лексики
(з навч. літ.)
.
2
.
лінгв.
Сукупність власних назв у словниковому складі національної мови, мови творів письменника і т. ін.
Т. Г. Шевченко був прекрасним стилістом .. Багата народнопоетична й розмовна українська мова, облагороджена обережним уведенням слів на означення іноземних реалій, біблійної й античної ономастики.., давала поетові повну можливість для естетичного самовираження
(В. Русанівський)
.