СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОНОВЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, ОНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОНОВИ́ТИ, овлю́, о́виш; мн. оно́влять; док.
1
.
що.
Те саме, що обновля́ти 1, 3
.
Півдугою вигнулася Дошка пошани на центральному майданi мiста. Художник з борiдкою i фотограф, обвiшаний апаратами, оновлюють i мiняють портрети до свят
(В. Яворівський)
;
До монастиря .. запросили
[Онуфрія]
дещо там оновити та підсвіжити, однак пензель падав з рук
(Н. Околітенко)
;
Оксана могла заробляти так, що вистачало .. час від часу оновлювати гардероб
(А. Кокотюха)
;
Вранцi чоловiк сказав: – Щось у нас незатишно. Час оновити шпалери...
(І. Роздобудько)
.
2
.
кого, що, перен.
Те саме, що обновля́ти 2
.
Дивно було, що навіть плакати в цьому світі, де є сонце, квіти, голубе небо, – навіть плакати тут солодко, радісно: все це, навіть сльози, якось оновляє тебе
(О. Сизоненко)
;
Подай же руку козакові І серце чистеє подай! І знову іменем Христовим Ми онови#м наш тихий рай
(Т. Шевченко)
;
Розцвітайся ти, веснонько красна, Духом творчості все онови
(П. Грабовський)
;
Голосок синиці Душу всю у мене оновив!
(М. Рильський)
;
Дарка не могла надивуватись, як оновила Улянича участь у цих приготуваннях
[до вистави].
Він просто переродився
(Ірина Вільде)
;
Наступнi пiввiку оновлять кохану Вiтчизну до невпiзнанностi
(О. Бердник)
.