СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОНОВИ́ТИСЯ
ОНОВЛЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, ОНО́ВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОНОВИ́ТИСЯ, овлю́ся, о́вишся; мн. оно́вляться; док.
1
.
Те саме, що обновля́тися 1, 3
.
На ній вінок із волошок синіє довкруг чола. Зовсім інша стала у вінку, оновилася, просто юна царівна з-поміж високих трав!
(О. Гончар)
;
– Ви ж казали, сонце щовечора ховається у морі-океані й щоранку виходить звідти помітно пригашеним, ніби оновленим. – Казала, бо так і є; оновлюється воно й щоденно. А все ж щоденне оновлення – не те, що щорічне
(Д. Міщенко)
;
Ікон було в них дуже багато і такі старі, закопчені, полуплені .. Усе чекали старенькі, що вони оновляться, але не дочекалися...
(Є. Кравченко)
.
2
.
перен.
Те саме, що обновля́тися 2
.
Усе міняється, оновлюється, рветься, у ранах кров'ю сходить, з туги в груди б'є
(П. Тичина)
;
Старі народні звичаї перекликались із звучанням бурхливого часу й самі оновлювались, набуваючи вже іншого, новітнього змісту
(О. Довженко)
;
Іванко, взявши бандуру, співав пісні чарівні, зоряні. І де він проходив – прокидалися люди, розквітали буйним цвітом поля, оновлювалася планета
(О. Бердник)
;
Після страждань людина оновляється
(Ю. Покальчук)
;
Діла́ добрих оновляться, Діла́ злих загинуть
(Т. Шевченко)
;
Розкотилося, розляглося – широко, привільне
[привільно]...
І одразу наче всій природі дихнулося вільніше, наче світ омолодився, оновився ..“Весна!”
(О. Гончар)
.
3
.
тільки недок.
Пас. до оновля́ти, оно́влювати.
Він удруге побачив, як оновлюється недавно закіптюжена й захламлена кімната – загуляв по ній Вітер, вимітаючи куряву й павутиння, й тонко, чудово запахло білою глиною
(Валерій Шевчук)
;
У четвер традиційно оновлювалися репертуари київських кінотеатрів
(А. Кокотюха)
;
Інформація про співпрацю з європейськими партнерами постійно оновляється та розміщується на інвестиційному порталі
(із журн.)
.