СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ВА́НТА
ВА́НТИ
, вант, мн. (одн. ва́нта, и, ж.).
1
.
мор.
Канати, якими кріпляться щогли з бортів
.
Тримаючись за ванти, матроси стрімко піднімаються вгору по канатних сходах
(О. Довженко)
;
В снастях висвистував вітер.., ванти скрипіли від натуги
(Д. Ткач)
.
2
.
Сталеві троси для кріплення висячих конструкцій, антен, мостів, радіощогл і т. ін.
Змонтований міст буде підвішений на 168 вантах
(з газ.)
.