СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ВА́ННИЙ
, а, е.
Прикм. до ва́нна.
– Їсти не хочу. Тільки каву, – взяла рушника, пішла до ванної кімнати. Ліля приймала ванну майже кожного дня
(Ю. Мушкетик)
;
// 
у знач. ім. ва́нна,
ної,
ж.
Спеціально обладнана кімната, в якій установлена ванна (у 1 знач.)
.
Десь за стіною, мабуть у ванній, дзвінко в тиші стукали з паузами важкі краплини
(О. Донченко)
;
Коли ви заходите, скажімо, в ванну, ви одним рухом відчиняєте двері і включаєте світло
(Л. Дмитерко)
.