СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМОРО́ЧЕНИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. пас. до обморо́чити 2
.
Виходячи юрбою з церкви, обморочені парафіяни казали одне одному, що залюбки дали б одурити себе ще раз, аби тільки знов почути такі чудові співи
(В. Митрофанов, пер. з М. Твена)
;
Її обморочена й утомлена свідомість відмовлялася сприймати навколишню дійсність
(із журн.)
;
// 
обморо́чено, безос. пред.
[
Одарка
:]
Що се таке? Та се нас обморочено!
[
Олексій
:]
Нi, матусенько, се не морока, се правда святая, хоч перехрестись
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
[
Демко
:]
Одурено мене, обморочено, знов наг я, як птах!..
(М. Кропивницький)
.