СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
О́БМОРОК
, у, ч.
1
.
рідко.
Раптова втрата свідомості внаслідок хворобливого стану, душевного зворушення і т. ін
.
Тітка Магдалена рукою вхопилася за те місце, де звичайно чути, як б'ється серце, її очі мрякою зайшли, вишневі уста розхилилися. В обморок попадала
(Б. Лепкий)
;
На мене молились перелякані погляди, тремтів дехто перед обмороком, я ходив між ними й придивлявся їм у вічі
(Ю. Яновський)
;
“Кепська штука голодний обморок, – подумав Павлюк, хмурніючи. – Це вже не перший випадок, коли козаки від недоїдання з ніг валяться...”
(В. Чемерис)
.
2
.
заст.
Запаморочення
.
Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., що аж обморок його брав
(Б. Грінченко)
;
Нам од страху якийсь обморок у голові, усенький глузд кудись загубивсь
(А. Кримський)
.