СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМІ́НЮВАТИ
, юю, юєш, недок., ОБМІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ОБМІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., кого, що.
Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь
.
Поки в нього були різні дрібні, але коштовні речі, обмінював їх на харчі
(М. Стельмах)
;
Черкеси захоплювали в полон людей для того, щоб обмінювати їх на своїх полонених
(Д. Білий)
;
Він не заперечує, що переодяг коменданта у свій одяг, обмінив документи і хотів його вбити
(М. Трублаїні)
;
Куди ж піти в городі Києві, як не на торг? Сюди йдуть і їдуть на возах з Гори, тут є що обміняти ремісникам
(С. Скляренко)
;
// 
розм.
Ненароком чи навмисне замість своєї речі брати схожу на неї чужу
.
Якось уранці одкриваю валізку, щоб, значить, одягтися, а там замість моїх костюмів два фраки. Видно, якийсь “артист” обміняв без мого відома. В Одесі це можуть...
(Є. Доломан)
.
(1)
 
Обміни́ти сві́чку
купити й поставити свічку біля ікони
.
Оце тобі шажок – свічку обміниш Божі
[Божій]
Матері
(Сл. Б. Грінченка)
;
Висповідалась я, а батюшка й каже: “На ті шість шагів .. обміни в церкві свічку та й постав перед святим Миколаєм”
(І. Нечуй-Левицький)
.
(2)
 
Обміня́ти (обміни́ти) хліб [святи́й],
етн.
дати або дістати згоду на шлюб; домовитися про одруження
.
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли
(Панас Мирний)
;
– Та він же обміняв святий хліб, а до тебе й слова не промовив. Ото знайшла розум!
(І. Нечуй-Левицький)
;
А Терешко з Мотрею Запотічною хліб святий уже обміняли, й мало бути весілля
(М. Грушевський)
;
Євмен Скоряк дочки не віддав. Хвалились старости, що навіть був й похвалив молодого Остапа.., а хліба таки й не обмінив
(А. Головко)
.