СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОРО́ЧИТИ
НАСТОРО́ЧУВАТИ
, НАСТОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., НАСТОРО́ЧИТИ, чу, чиш, НАСТОРО́ШИТИ, шу, шиш, док., що, діал.
1
.
Настовбурчувати
.
Їжачок, що жив у нас у саду, завжди насторошував голки, зачувши кроки
(із журн.)
;
Чи кулькою стулися, чи насторош пір'я, мороз не дає спати, так і щипає
(І. Франко)
;
Пан Згура .. витріщив очі, насторошив вуса, вишкірив зуби і зробився такий смішний і страшний, що жінки аж закричали
(Б. Лепкий)
;
// 
Наставляти
.
– Матушки! – крикнув о. Хведор, – беріть же мене під руки! Хіба ж я не архієрей на весіллі в своєї дочки! О. Хведор насторочив руки
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
Спрямовувати (про очі, погляд)
.
Леско мав був погнатись та, скочивши на ноги, став і насторочив прикрий погляд на шлях
(Панас Мирний)
.