СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОРО́ЧЕНИЙ
, а, е, діал.
Дієпр. пас. до насторо́чити.
З-за кущів виглядала кінська голова з гострими настороченими вухами
(І. Нечуй-Левицький)
;
Над Оленкою схилялись дивовижні голови, пелехаті, з настороченим волоссям
(К. Гордієнко)
.