СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОРО́ГА
, и, ж.
Те саме, що насторо́женість.
Андрій повернувся додому майже перед світанком. Мати зустріла його з тривожною насторогою
(О. Гуреїв)
;
До Славика ставиться
[батько]
.. з якоюсь насторогою
(О. Гончар)
;
Все те, що захоплює Iрину, у Раї викликає насторогу, а то й вiдразу
(М. Циба)
;
Зненацька задзвонив телефон, ми обоє завмерли і з насторогою подивились одне на одного
(В. Шкляр)
;
Острах в його
[чоловіка]
очах перемішався з насторогою
(В. Лис)
.