СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОГИ́ДНУТИ
, ну, неш, док., розм.
Те саме, що набри́днути.
– Іди, – сказав той
[дід], –
хоч оленячого м'яса поїси, бо риба вже настогидла
(І. Багмут)
;
– Козаком хочеш бути? – Вельми хочу! – пробасив юнак. – Настогидла мені бурса!
(І. Пільгук)
;
“Шанель” – класика жанру, яка ніколи не набридне і не настогидне, цей аромат хочеться носити на собі й насолоджуватися ним
(із журн.)
;
// 
безос.
Так настогидло жити у відсталому районі...
(Ю. Яновський)
;
Хуан Вертес гидливо насупився, все це йому до біса настогидло
(М. Білкун)
;
Правду кажучи, йому настогидло мовчати
(І. Білик)
.