СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАСЕЛИ́ТИ
НАСЕЛЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, недок., НАСЕЛИ́ТИ, елю́, е́лиш, док., що.
1
.
Займати якусь місцевість, приміщення і т. ін. поселеннями, жителями; заселяти
.
– Не наші тепер це землі, а чужі. Катерина роздала їх своїм любчикам, населяє чужинцями
(В. Малик)
;
– Просто я нарешті зрозумів, чого він хоче. Розчистити тут місце, просто в тайзі, населити його людьми
(А. Кокотюха)
.
2
.
тільки недок.
Жити на якійсь території
.
На Венері мусять тепер існувати тварини, аналогічні тим, які населяли Землю в юрський період
(В. Владко)
;
Ті, хто населяв Єгипет, були дикі, а фараони їх просвітили й примусили будувати для себе камінні гробниці
(П. Загребельний)
;
Безперервність традицій хліборобських народів, які населяли наші землі принаймні ще за три тисячі років до нової ери, давно стала аксіомою й не вимагає доведення
(І. Білик)
;
// 
перен.
Наповнювати собою що-небудь
.
Водорості населяють найрізноманітніші водойми: від невеликих калюж до неосяжних акваторій Світового океану
(з наук.-попул. літ.)
.