СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАСА́МКІНЕЦЬ
, присл.
Під кінець, на завершення всього
.
Почав
[Дідушок]
оповідати все, що знав про Довбушеву коханку. Насамкінець розповів, що Довбуш повинен бути в неї десь цими днями
(В. Гжицький)
;
Василь Олександрович прочитав кілька власних віршів .. Фронтовики довго плескали в долоні .. А насамкінець десятикласники закружляли у веселому хороводі
(І. Цюпа)
;
Ми обміркували шкільні справи, і тільки насамкінець Міхневич запитав у мене, дивно скосивши око, чи не шукаю я скарб?
(Валерій Шевчук)
;
Маріка взяла з сусідньої шафи туфлі, взула їх, насамкінець загасила лампу в торшері
(О. Авраменко)
.