СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВДИ́БКИ
, присл., розм.
1
.
На задні ноги (лапи), піднімаючи передні
.
Коні звились навдибки і стали
(із журн.)
.
2
.
На кінчики пальців; навшпиньки
.
Качка стала навдибки, розправила крила, тріпонула ними і знову спокійно присіла
(Олесь Досвітній)
;
Коло нього зводиться навдибки Степан Княжевич, боїться й слова пропустить
(В. Кучер)
.